Імена очільників Дніпра зберігаються у багатьох документах, навіть ті, хто керував містом з дня заснування Катеринослава, увіковічені. Однак до початку 21 століття залишається загадкою для науковців постать першого мера міста Івана Шевелева. Називалася ця посада тоді інакше – міський голова, її запровадили у Російській імперії у 1766 році. Інформація обмежується лише даними, що цей чоловік виконував обов’язки міського голови, походив із купців. Дати народження та смерті, поховання, навіть по батькові – невідомі. Але деяку інформацію про його громадську діяльність вдалося з’ясувати, завдяки матеріалам кандидата історичних наук, завідувача відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максима Кавуна. Далі на dnepryes.com.ua.
Як проходили перші вибори міського голови?
За Указом 1785 року, на основі Жалуваної грамоти містам від Катерини II, городяни отримали право обирати керівників до міської думи, що і було зроблено у лютому 1787 року. До складу увійшли 9 голосних (депутатів): купці Опанас Горяїнов, Іван Перехрестов, Яків Неродін, міщани Степан Срібрянський, Тихон Іванов, Григорій Хижка, Данило Мовчан, Олексій Нелін та Степан Руденко. А головував тоді купець Іван Шевелев.
Найцікавішим можна назвати той факт, що всі обранці виявилися неписьменними! І голова – теж. Довелося вести перший документ, у якому йшлося про поточні справи Катеринослава, реєстратору Василю Фесунову. До речі, потім голову обирали голосні міської думи зі свого кола, тому так і склалося, що з 1787 до 1917 року цю посаду обіймали купці, за виключенням 5 випадків.
Що відомо про першого голову Катеринослава Івана Шевелева?
Збереглася інформація, що головував він з 1786 до 1790 року, а у 1791, 1797 і 1799 роках обирався голосним до міської думи. Згадував про Шевелева у своїй книзі “Перше сторіччя міста Катеринослава” секретар міської думи Володимиров у 1887 році. При цьому дивувався, що ані у міському, ані губернському архівах не збереглося даних про вибори Шевелева на посаду міського голови. Мовляв, коли зібралася дума, він вже був головою, то, можливо, обрала спільнота раніше, ніж відбулося створення думи? Адже посаду міського голови запровадили Указом у 1766 році. Цим сумнівом автор поділився з читачами. За матеріалами Володимирова, збереглася фінансова відомість, надана Шевелевим на період керування з 1787 по 1790 рік. Тому офіційно датою утворення самоврядування у Катеринославі вважається 1787 рік, хоча правильніше було б вважати 1786 рік, якщо враховувати перебування на посаді Івана Шевелева.
Як працювали органи самоврядування?
Жалувана грамота містам від цариці Катерини визначала: права та обов’язки мешканців, 6 категорій городян, органи самоврядування. Згідно з цим документом, справами у місті опікувалися міська дума (аналог сучасної міськради) і шестигласна дума (орган на кшталт міськвиконкому). До останньої входили міський голова і 6 голосних (депутатів) із різних категорій містян. Право обирати претендентів мали тільки заможні катеринославці. А ще існував міський магістрат – становий орган міського управління, який перебрав судові та адміністративні функції.
За датами виходить, що першого голову Івана Шевелева обирали ще у першому Катеринославі, котрий розташовувався на лівому березі Дніпра. Нагадаємо: Катеринослав заснували спочатку, як місто Азовської губернії за 8 кілометрів від гирла Самари, у 21 столітті це територія Самарівки на північному кордоні міста. Там і були фортеця, будинки губернатора та його оточення, 4 церкви. Коли місто почало зростати, князь Потьомкін наказав перенести його на правий берег, що і було зроблено за наказом Катерини II. Старий Катеринослав потім перейменували у Новомосковськ. А обрані представники влади міста вже мешкали на правому березі у відведеному для них районі.
Яким купцем був Іван Шевелев?
Про цей бік його діяльності інформації теж збереглося небагато. У постанові міської думи про право власності від березня 1798 року Шевелев згадується, як власник однієї з перших міських “ресторацій” – корчми. Далеко не найпочесніша і не найвища посада для досвідченого купця. Щобільше, у документі зафіксовано, що корчми Шевелева не мають потрібних запасів за тими обсягами, що прописані у правилах. Виходить, у володінні корчмою міська дума купцеві відмовила. Остання згадка у документах про Івана Шевелева – запис у журналі міської думи від 7 квітня 1799 року, де йшлося про те, що йому надали право брати, коли буде потреба, по одній людині з кожного подвір’я різночинців, купців та міщан для робіт на виправлення водороїни у місті.
Єдиний артефакт від першого голови Катеринослава
Дослідники відзначають, що до нащадків дійшов тільки парний портрет кінця 18 століття, де зображені Іван Шевелев і його дружина Варвара. Зберігаються в експозиції музею імені Яворницького, їх подарував закладу у 1919 році купець Пронін. Дивом ці зразки живопису вдалося не втратити у нелегкі буремні роки революцій та війн. Чому Шевелев приховував своє минуле, можна лише здогадуватися. Як і про те, де був похований, яким чином опинився на посаді голови Катеринослава задовго до створення міської думи.
Хоча порушень тут начебто немає. Посаду міського голови заснувала Катерина II у 1766 році, тож цілком логічно, що це крісло зайняли задовго до створення міської думи. Інша річ, невідомо, хто ж сидів там до пана Шевелева? Чи з 1766 до 1786 року, коли прийшов Шевелев, Катеринослав жив без керівника міста? Сумнівно, вважаючи, що накази “згори” виконувалися дуже швидко. Так що “білих” плям у цій історії більше, ніж заповнених. Однак факт залишається фактом: підписував документ про створення міської думи, як голова Катеринослава, саме Іван Шевелев. Саме він очолив процес формування органів самоврядування. І з громадськими своїми обов’язками справлявся, якщо вже його згодом обирали кілька разів голосним (депутатом). Виходить, сприяв розвитку Катеринослава на етапі його створення наприкінці 18 століття, так що на певну частку шанування від нащадків таки заслужив.