Навіть на початку 21 століття дослідники продовжують дискусії щодо дати заснування Катеринослава, хоча офіційний “день народження” міста вже не один рік відзначають дніпряни. Це – 9 травня 1787 року, коли під час візиту цариці Катерини Великої було закладено фундамент Преображенського собору. Але ж існував ще перший Катеринослав – Кільченський, який згадується у документах 1776 року. Група дослідників посилається на те, що перший Катеринослав – це Новомосковськ, а дату Дніпра, котрий виріс із перейменованого другого Катеринослава, треба рахувати від 1787 року. Заснувала його цариця Катерина з ініціативи князя Потьомкіна, без якого не обходилося жодне рішення цієї особи. Але насправді все далеко не так просто. Далі на dnepryes.com.ua.
Де розташовувався перший Катеринослав?
Детальні пояснення щодо двох різних дат і двох міст дав журналістам інтернет-видання “Gorod.dp.ua” кандидат історичних наук, завідувач відділу Дніпропетровського Національного історичного музею імені Яворницького Максим Кавун. Він розповів, що перший Катеринослав розташовувався на місці не Новомосковська, а села Самарівка у північно-східній частині нинішнього Дніпра. Плутанина виникла через те, що перший Катеринослав дійсно перейменували на Новомосковськ, але у 1794 році перевели населення до містечка Новоселиця, котре розташоване вище над річкою Самара.
Оскільки перший Катеринослав заснували на місці, де зливаються річки Кільчень і Самара, науковці його стали називати Кільченським. У документах Російської імперії кінця 18 – початку 19 століття згадується одне місто – Катеринослав, без уточнення, на якому березі Дніпра. Так прописано у покажчику міст “Повні збори законів Російської імперії”, і документи значаться єдиним переліком.
Роль генерала Василя Черткова
Василь Олексійович Чертков був видатним діячем 18 століття, починав кар’єру у 1764–1771 роках, як оберкомендант фортеці Святої Єлисавети (нинішній Кіровоград). Потім йому доручили будівництво Дніпровської лінії фортець від Олександрівська (нинішнє Запоріжжя) до приморських земель (район сучасного міста Бердянськ). Старанного офіцера помітили, пізніше він отримував посади генерал-губернатора у трьох намісництвах: Харківському, потім – Воронезькому, згодом – Саратовському.
Саме Василь Чертков обирав місце для майбутнього великого міста на Дніпрі і восени 1775 року зупинився на широкій лісистій низовині, де впадає річка Кільчень у Самару. Кандидат історичних наук Максим Кавун підкреслив, що особисто відшукав у архівах Москви та Санкт-Петербурга документи, де значиться: ідея будівництва губернського міста Катеринослав сформувалася ще у 1776 році. І у перших планах та кошторисах генерала Черткова, датованих квітнем того ж року, нове поселення називають Катеринославом. Здавалося б, зрозуміло, хто фактичний засновник міста. Але ж, з другого боку, діяв Чертков за розпорядженням генерал-губернатора всього південного краю князя Потьомкіна. Тому зовсім відсувати цього діяча від звання засновника великого міста на Дніпрі теж неправильно.
Чому обрали саме це місце для Катеринослава?
Як досвідчений фахівець, генерал Чертков керувався декількома аргументами, найголовніший з них – безпека під час війн. Місто мало розташовуватися поблизу самарських лісів, в оточенні річок і боліт, щоб ворогові було дуже складно захопити. Катеринослав планувався, як місто-фортеця, якими, власне, тоді були всі міста на Північному Причорномор’ї. Проєкт Потьомкіну генерал Чертков подав у 1776 році, з усіма планами, профілями та кошторисами. До речі, зведення міста офіцер оцінив у 137 тисяч 140 карбованців і 32 з половиною копійки. Цей факт зафіксований у рапорті, а документ зберігається у Російському державному архіві стародавніх актів у Москві.
Роль князя Потьомкіна
Фаворит цариці Катерини князь Потьомкін зіграв важливу роль у заснуванні першого Катеринослава лише тим, що погодився з планом свого вірного генерала. А міг би й відмовитися чи вказати на інше місце. Ну і, безперечно, підпис на всіх державних документах його. У лютому 1777 року Потьомкін видав ордер на ім’я Василя Черткова, де затверджував запропоновані генералом план і місце розташування. Цікаво, що будівництво Василь Олексійович на той момент вже розпочав, бо очікування на високий дозвіл могло затягнутися на багато місяців. Потьомкін про те знав, тому продовжити роботу дозволив. Але на цьому історія не завершилася, а тільки почалася. Перший Катеринослав зводили, як військово-оборонний пункт, але вже у 1783 році, після приєднання Криму, зникла потреба у таких містах-фортецях.
Нагальною стала необхідність в іншому місті, котре б відігравало роль торгового центру, з розташуванням на перехресті багатьох шляхів. Катеринослав Кільченський на цю роль не підходив. У березні 1783 року вийшов указ цариці Катерини про об’єднання Азовської та Новоросійської губерній у Катеринославське намісництво. Тож терміново був потрібен для нього центр. І тут на перший план виходить князь Потьомкін. Існує версія, нібито за його ініціативи Катерина II видала у січні 1784 року новий указ, котрий визначав місце для другого Катеринослава. Вона розпорядилася обрати для зручності уряду і населення землю праворуч річки Дніпро, біля Кайдака.
За запрошенням уряду мешканці почали масово переселятися з одного берега на інший, навіть будинки змогли перевезти. Відомо, що дерев’яна споруда католицького костьолу, яку на новому місці зібрали знову, після освячення стала Святодухівським храмом. Свої житлові будинки перевезли й представники органів міського самоврядування та судових установ. Так почалося будівництво нинішнього міста Дніпро, із подальшим згадуванням ролі князя Потьомкіна. Про генерала Черткова забули, і не похопилися б досі, коли б не допитливість вчених. Хоча, якщо судити по справедливості, право засновника Катеринослава – нинішнього Дніпра – належить таки більше йому, ніж Потьомкіну.