Історики стверджують, що Катеринослав увійшов до переліку міст, які найбільше постраждали в роки революції та громадянської війни, з одних рук до інших він переходив понад 20 разів. Коли у грудні 1919 року владу остаточно захопили більшовики, виявилося, що необхідно повністю відновлювати промисловість, інфраструктуру. Упоратися з задачею міг тільки досвідчений спеціаліст, тому на місце голови Катеринослава поставили перевіреного часом більшовика Федора Рязанова. З 1925 року він обіймав посаду голови об’єднаного комітету двох Катеринославських заводів: імені Петровського та імені Леніна. Далі на dnepryes.com.ua.
Ситуація у Катеринославі у 1920 роки минулого століття
Щоб уявити складність поставлених перед тодішнім головою міста задач, треба знати ситуацію, яка склалася на той час. Катеринослав на початку 1920 років змогли трохи підняти з руїн, у 1925 році почав працювати металургійний завод імені Петровського. Відремонтували потужний трубопрокатний завод колишнього франко-бельгійського акціонерного товариства “Шодуар”, який у 1922 році перейменували на імені Леніна. У 1924 році у націоналізованих майстернях з виготовлення церковних свічок створили взуттєву фабрику, а у 1926 році у залізничних майстернях сформували вагоноремонтний завод імені Кірова.
Це лише частина важливих об’єктів міста, і все господарство вимагало догляду. Коли більшовики взяли владу у місті, то вирішили, що посада міського голови у Катеринославі не потрібна. Однак час довів, що вони помилялися. У 1926 році місто вирішили перейменувати на Дніпропетровськ, що теж потребувало чіткого контролю за переоформленням урядових та громадянських документів. Федір Федорович Рязанов найбільшу увагу приділяв саме розвитку підприємств.
Блискавична кар’єра сільського хлопця
Федір Рязанов народився у 1900 році у селі Павлівка Курської губернії, у бідній селянській родині. З 10 років наймитував, у 15 років перебрався до Катеринослава, влаштувався робітником на Брянський завод, потім – на трубний. Членом партії став у 16 років, у 17 років вже брав участь у захопленні міста у складі військ Червоної армії. Працював секретарем революційного комітету залізничної станції Катеринослава. Але на паперовій посаді юнак довго не витримав, попросився до лав Червоної гвардії, воював на Донбасі. У 1918 році навіть був делегатом Першого з’їзду КП(б)У в Москві, подібна честь випадала обраним. Тоді ж отримав посаду начальника політичного відділу 47-ї стрілецької дивізії Червоної армії.
На посаді міського голови
Можна сказати, кар’єра Рязанова була унікальною. До того, як отримати посаду голови Катеринослава, він закінчив лише курси лекторів Вищої школи профруху в тому ж місті, вів профспілкову роботу. З 1925 року був обраний головою об’єднаного завкому заводів імені Петровського та імені Леніна. Фактично у позитиві мав тільки практичний досвід, адже на заводах працював з 16 років, добре знав виробництво. Але головною перевагою на ті часи став партійний стаж Рязанова і героїчне минуле у роки громадянської війни.
Посаду міського голови Катеринослава Федір Рязанов отримав у 27 років, керував містом до 1929 року. Місяці його правління запам’яталися городянам тим, що він багато уваги приділяв будівництву коксохімічного заводу. Робітники схвалювали ініціативу міського голови прокласти трамвайні колії від Базарної вулиці (згодом Чкалова) на Кайдаки, до заводу імені Петровського. Активно розвивав транспорт, інфраструктуру, створення наукових закладів.
Складнощі забудови міста
Варто згадати, що Федору Рязанцеву довелося ще й розв’язувати питання забудови Дніпропетровська. У перші роки радянської влади вона велася без генерального плану та чіткого зонування. При цьому місто зростало, поглинаючи приміські території. Довелося визначати ще й нові адміністративно-територіальні кордони, приєднанням територій лівого берега Дніпра. За керування Рязанова до складу Дніпропетровська увійшли села Нижньо-Дніпровськ, Амур Піски, Воронцовка, Клочко, Чорнозем та Сахалін, де теж треба було розв’язувати проблеми працевлаштування, навчання та благоустрою. Відомо, що саме Рязанов поставив питання про відкриття фармацевтического технікуму, будівництва стадіону та шкіл в Амур-Нижньодніпровському районі й зумів його вирішити.
Подальша кар’єра першого мера Дніпропетровська
Фактично Федора Рязанова можна назвати першим міським головою міста Дніпропетровськ, адже перейменоване воно було саме за його головування. Коли пішов з посади, взявся надолужувати прогалини в освіті, з 1930 року став слухачем Промакадемії та водночас – поступив до Дніпропетровського металургійного інституту (сучасна Національна металургійна академія України). Після отримання диплома дали призначення на завод “Запоріжсталь”, де працював заступником директора. Потім керував доменним цехом заводу імені Дзержинського у Дніпродзержинську.
Схоже, що молодого фахівця партія перекидала на складні ділянки трудового фронту. У 1937 році працював директором Сталінського заводу у Донбасі, з 1938 року – очолював Краматорський металургійний завод, з 1940 року був директором Криворізького металургійного комбінату. Дивовижно, але факт: репресії обминули Федора Рязанова, хоча чимало героїв громадянської війни та перевірених партійців потрапило у 1930 роки до сталінських таборів.
У 1960 році Федір Федорович Рязанцев отримав посаду начальника главку металургійної та гірничодобувної промисловості Ради народного господарства УРСР. Серед найвищих радянських нагород – ордени Леніна і Трудового Червоного Прапора. Пішов із життя перший керівник міста Дніпропетровськ у 1981 році, був похований у Києві.