Перша світова війна, яка тривала з 1914 по 1918 рік, залишила свій слід і в Дніпрі, яке в часи війни мало назву Катеринослав. Місто стало важливим центром для військової промисловості, забезпечуючи фронт зброєю та боєприпасами. Жителі Катеринослава активно долучалися до волонтерської діяльності, допомагаючи пораненим та підтримуючи сім’ї переселенців. Далі на dnepryes.com.ua.
Перша світова: коротко про головне
Перша світова війна була жорстоким конфліктом, який охопив увесь світ. Вона тривала з 1914 по 1918 роки, здебільшого в Європі, і в ній взяли участь 38 країн. Війна забрала життя понад 20 мільйонів людей, як солдатів, так і мирних жителів, залишивши глибокий слід в історії 20 століття.
Внаслідок війни зникли з карти світу 4 великі імперії: Російська, Австро-Угорська, Османська та Німецька. Кожна країна мала свої мотиви для участі, переважно пов’язані з бажанням розширити території та вплив. Безпосереднім приводом до початку війни стало вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда 28 червня 1914 року сербським студентом Гаврилом Принципом.
Перша світова війна залишилася однією з найтрагічніших подій в історії людства.
Надати оцінку довгострокових наслідків Першої світової війни дуже складно, оскільки ті події вплинула на політику, суспільство та мораль. Цей конфлікт кардинально змінив всі країни, що взяли в ньому участь.
Багато колишніх режимів зазнали змін або зникни назавжди. А їм на заміну прийшли нові політичні системи. Наприклад, у Російській імперії царське самодержавство було замінено комуністичною диктатурою, що мало значний вплив на світ у наступному столітті.
Перша світова війна також призвела до економічної кризи, соціальних розладів, зміни геополітичної карти світу та розвитку нових військових технологій. Загалом війна залишила глибокий слід в історії людства.
Перша світова для України
1 серпня 1914 року Російська імперія, а разом з нею і більша частина сучасної України, вступила у Першу світову війну. Бої йшли на території Західної України.
Українців мобілізували й до Російської, і до Австро-Угорської армій. Таким чином, вони опинилися між двома ворожими імперіями. За підрахунками істориків, понад 4,5 мільйона українців були мобілізовані з обох сторін.
Точної статистики про те, скільки українців воювало в арміях Російської імперії та Австро-Угорщини, скільки з них загинули, були поранені чи потрапили в полон – немає.
Хоча точних цифр немає, можна отримати приблизні за допомогою розрахункового методу. Українці становили 18% населення Російської імперії, а в російській армії їх було 25-30%. Якщо імперія мобілізувала 15 млн людей, то українців серед них мало бути близько 4 млн.
У ті часи в імперії загинуло 2,25 млн військових, отже, приблизно з них 600 тис. українців. Поранених загалом було 3,8 млн, отже, близько 1 млн українців отримали поранення.
Під час Першої світової війни також загинули понад 1 млн цивільних на території Російської імперії від хвороб і голоду. Скільки серед них було українців, припустити важко. Перша світова війна охопила всі західні губернії Російської імперії, включаючи Польщу, Білорусь, Західну Волинь, Литву та Курляндію. Тому частка українців може бути меншою за 30%. Але в будь-якому випадку йдеться про кілька сотень тисяч загиблих мирних українців.
Катеринослав у 1914-1918 роки
Катеринославська губернія була далеко від лінії фронту, але тисячі її мешканців брали участь у Першій світовій війні та стали її жертвами.
На початку війни Катеринослав і його губернія були важливими центрами важкої промисловості Російської імперії. Проте місто не мало розвиненої хімічної промисловості, за винятком невеликих лабораторій на великих заводах та в Гірничому інституті.
Хоча місто й було далеко від лінії фронті, війна наклала свій відбиток на нього. Чоловіків мобілізували, через що їх родини нерідко залишалися без годувальників. Військові потреби збільшували навантаження на заводи, і робітники працювали у важких умовах. Попри віддаленість від фронту, губернія зазнавала труднощів, викликаних війною: нестачу продуктів, економічні труднощі та наплив поранених.
Під час війни підприємства міста активно залучили до виробництва військової амуніції та зброї. Так на підприємствах Катеринослава під час Першої світової війни розмістили замовлення на виготовлення 295 тисяч ручних гранат. Однак, до кінця 1916 року було виготовлено лише 245 тисяч. Виробничі майстерні військового відомства не встигали виконати повний обсяг замовлення через брак матеріалів.
У 1916 році робітники катеринославських підприємств виготовили 325 тисяч бомб та 26 складних револьверних верстатів для казенних заводів.
Катеринослав, хоч і був далеко від фронту, відігравав важливу роль у підтримці військових дій. Його промисловість працювала на перемогу, а жителі відчули на собі всі тяготи війни.
Допомога переселенцям у Катеринославі
На початку Першої світової війни Катеринослав став прихистком для багатьох вимушених переселенців з прифронтових губерній імперії. Війна зробила біженство однією з головних соціальних проблем тилових губерній Російської імперії.
Через розвинену залізничну мережу, великі запаси продовольства та розвинуту інфраструктуру, Придніпровський регіон став ключовим транзитним пунктом для евакуації населення з зони бойових дій. Перші переселенці почали прибувати до Катеринослава залізницею та водними шляхами вже в жовтні-листопаді 1914 року.
З початком війни в місті було створено національні комітети, які займалися наданням соціальної допомоги людям, які тікали від війни. Галицькі українці, латиші, поляки, литовці та євреї з Прибалтики та Польщі отримували адресну допомогу. Комітет з надання допомоги біженцям-полякам при римо-католицькому товаристві розгорнув активну діяльність, надаючи матеріальну допомогу польським родинам переселенців. З листопада 1914 по липень 1915 року в Катеринославі зареєстрували 400 польських родин, з яких 300 отримували матеріальну підтримку.
З початком німецького наступу в травні-липні 1915 року, кількість людей, що прибували до Катеринослава, почала різко зростати. Щодня евакуаційні потяги привозили до міста тисячі переселенців. Наприклад, лише 1 вересня 1915 року до Катеринослава прибуло 10 потягів із 4 675 людьми, які тікали від війни. Пароплавом доставили ще 72 людини. Наступного дня, 2 вересня, прибули 49 вагонів з переселенцями з Гродненської, Волинської та Віленської губерній.
Катеринослав став транзитним пунктом для багатьох із цих людей. Тут вони проходили медичний огляд, отримували одяг та взуття. Після нетривалого перебування в місті їх відправляли далі потягом або транспортом до повітових міст Катеринославської губернії. Так, до Маріуполя відправилися 893 людини, до Павлограда – 1 998, до Олександрівська – 851.
У вересні 1915 року до Катеринослава також евакуювали службовців і працівників Варшаво-Віденської залізниці. Прибуло 400 родин залізничників, які отримали роботу на Катерининській залізниці.
Потік переселенців не зменшувався. До середини 1915 року в губернії вичерпалися матеріальні ресурси для приймання переселенці. Щоб розв’язати проблему, вирішили будувати бараки. Місто робило все можливе, щоб підтримати людей у цей важкий час. Робили все, щоб допомогти якомога більшій кількості людей.
Отже, під час Першої світової війни Катеринослав не лише підтримував власну економіку та промисловість, а й став важливим центром допомоги та підтримки для тих, хто втратив домівки через війну. Роль міста у ті часи була величезною у забезпеченні тилу і допомозі тим, хто цього потребував найбільше.