Під час розгортання Української революції махновський рух виступив як супротивник Білої та Червоної армій. У нашому краї важливу роль у діяльності зелених повстанців відіграла Радянська Революційно робітничо-селянська армія Катеринославського району – революційне збройне об’єднання Новомосковського, Павлоградського та Бахмутського загонів. Далі на dnepryes.com.ua.
Формування та розвиток Радянської Революційно робітничо-селянської армії Катеринославського району
Наприкінці 1918 року на підґрунті окремих повстанських підрозділів Новомосковського, Павлоградського та Бахмутського повітів було сформовано Південно-Східну армію як військове представництво Катеринославщини. Згодом вона постала як Радянська Революційно робітничо-селянська армія Катеринославського району під керівництвом Залізничного революційного комітету, який тимчасово виконував роль органу влади.
Широкі повноваження дозволили їй реформувати адміністрування загонами для охоплення територій навколишніх міст та сіл. Польовий штаб збройного об’єднання розмістили у селищі Гришине (Покровськ) під керівництвом головнокомандувача Григорія Колоса.
26 грудня 1918 року за рішенням засідання губернського революційного комітету Нестора Махна було обрано командиром Революційно робітничо-селянської армії Катеринославського району. Наступного дня зелені повстанці разом із загонами Революційної повстанської армії України змогли захопити Катеринослав після штурму. Проте вже наприкінці року махновці зазнали великих збитків під час відступу, що зумовило командира розірвати зв’язки з більшовиками. Зрештою, 1 січня 1919 року Григорій Колос обійняв стару посаду Нестора Махна та почав роззброювати його підрозділи.
Через 2 дні РПАУ вирішила активізувати наступ на територію діяльності РРАКр для її асиміляції через конфлікт між двома арміями. Подальша спроба більшовиків позбавити волі командира місцевих загонів Петренка змусила махновців розігнати ворожий штаб та повсюдно ліквідувати його представників. Згодом на засіданні більшовицьких активістів було вирішено перекинути сили радянської армії з Гришинської ділянки у Синельникове у розмірі 4 тисяч бійців. На Катеринославщині начальник Генерального штабу Червоної Армії Олександр Єгоров розпочав планування підпорядкування махновців, а також наступ у напрямку Лозової та Нижньодніпровська. У 10-х числах Радянська Революційно робітничо-селянська армія Катеринославського району зайняла Павлоград, але після зради начальника гарнізону Котова місто знову опинилося у підпорядкуванні більшовиків.
Згодом Партійний актив члені КПРС організував боротьбу з анархістами та есерами, запровадивши контрибуцію та конфіскацію майна в місті. Для РРАКр наступ Армії УНР закінчився поразкою, викликавши необхідність у відступу від Синельникового, Лозової та Новомосковська. Наприкінці місяця зелені повстанці опинилися у підпорядкуванні командира полку Української радянської армії Павла Дибенка.
Роль Радянської Революційно робітничо-селянської армії Катеринославського району у регіональній військовій справі
Радянська Революційно робітничо-селянська армія Катеринославського району була важливим складником махновського руху. Попри свою невелику чисельність, вона наполегливо намагалася завдати збитків противнику за допомогою тактики малої війни. Завдяки швидкому пересуванню під час маскування та несподіваних наскоків на ворога зелені повстанці продемонстрували активізацію військової справи на Катеринославщині.
