Про подвиги сестер милосердя під час Першої світової війни складено чимало легенд, написано багато мемуарів та спогадів учасниць, які жили згодом в Європі. Але дуже мало збереглося матеріалів про українських дівчат, які не лише воювали на фронтах, а й несли на собі величезне навантаження у тилових шпиталях. В усій Російській імперії, до складу якої входила тоді Україна, за даними 1916 року на фронт було відправлено 17 тисяч 326 медсестер. Їх розподілили на 2000 польових і тилових шпиталів Червоного Хреста. Є в цьому переліку й сміливі жінки з Катеринослава, чимало з них працювали й у медичних закладах рідного міста. Далі на на dnepryes.com.ua.
Медична база в Катеринославі наприкінці 19 – початку 20 століття
Потужна медична інфраструктура почала формуватися в губернському центрі задовго до Першої світової війни. Тільки науковці знають, що указ сенату про “Встановлення Наказу тим, хто страждає від хвороб” щодо міста Катеринослава підписала цариця Катерина ще у 1775 році. А у 1784 році з’явився указ про відкриття в майбутній столиці півдня Росії університету, при якому працювала б вища медична школа. Проте реальність виявилася скромнішою. Тільки у 1899 році відкрили вище гірське училище. А вищі медичні курси з медичним та фізико-математичним відділами почали приймати охочих аж у 1916 році.
Однак значно раніше дали досвідчених медичних сестер Катеринославу і фронтам спеціальні медичні курси, котрі відкрили з початком Першої світової війни. У міста була досить потужна база. У 1798 році з’явилася губернська лікарня (сучасна обласна лікарня імені Мечникова), про неї писав колезький радник Ананям Струков губернатору Михайлу Миклашевскьому. Першим лікарем закладу став відомий штаб-лікар Катеринослава Карл Роде. У цьому закладі й організували перший військовий шпиталь ще за часів Кримської війни у 1854 році.
Чому виникла потреба в медсестрах?
У губернській лікарні працювали досвідчені медики, була створена також мережа аптек, котрі очолювали не менш досвідчені фармакологи та ревізори. Навіть функціонувала карета “швидкої допомоги”, чим могло похвалитися далеко не кожне місто губернії. Приймали також хворих медичні установи Катеринославської залізниці та великих металургійних підприємств, для них готувала кадри міська фельдшерська школа.
Для найбідніших мешканців створили Товариство швидкої медичної допомоги, медичний пункт розташовувався у центрі, на Катерининському проспекті, в будинку голови. Штат складали 3 лікарів-добровольців, ще був черговий, щоб фіксувати виклики, та конюхи, які доглядали коней і керували каретою. Для такої кількості медичних закладів бракувало середнього молодшого персоналу, тому виникла потреба у кваліфікованих фахівцях.
Будні катеринославських медиків
Перша громада медсестер Червоного Хреста в Катеринославі була створена саме при земській губернській лікарні у 1870 році. Про таку організацію найбільше клопоталися графиня Ольга Капніст і піклувальниця громади, дружина губернського ватажка дворянства Ольга Струкова. Обласне управління Червоного Хреста почало діяти у місті наприкінці 19 століття, зусиллями громадських діячів та благодійників у 1910 році з’явилася лікарня Червоного Хреста. До її складу входили амбулаторія, хірургічний стаціонар на 30 місць та терапевтичне відділення на 20 ліжок. Медиків, які там працювали, забезпечували житлом. За консультації брали 25 копійок за візит, консиліум коштував 3 карбованці.
Коли почалася Перша світова війна, головною сестрою шпиталю лікарні Червоного Хреста стала дружина катеринославського віцегубернатора Дарія Татіщева. Її помічницями – Інна Євецька та Зінаїда Малютіна. Завдяки щоденнику княжни Катерини Урусової, залишилася інформація про перші воєнні місяці роботи медиків. Вона писала, що в шпиталі розмістили 100 ліжок для поранених. У перші тижні війни громада Червоного Хреста організувала спеціальні курси для підготовки медичних сестер, розраховані на 3 місяці. Родина Урусових також створила шпиталь на 20 ліжок у селі Котівка, але взимку його доводилося закривати, бо дороги були непрохідними для транспорту. Цей лазарет очолила лікар Тамара Абашідзе. Стосунки між пораненими та медсестрами встановилися дружні, дівчата додатково влаштовували для солдатів та офіцерів прогулянки, лекції, концерти. Катерина Урусова склала іспити на курсах медсестер у жовтні 1914 року і замінила Дарію Татіщеву на посаді головної медсестри. Помічницею взяла дружину підполковника Ніну Кролевецьку.
Умови навчання на курсах медсестер у Катеринославі
Навчатися на курсах могли всі охочі жінки віком від 18 років, верхньої планки за віком не виставляли. Стартували заняття 7 серпня 1914 року. За 3 місяці учасниці мали засвоїти короткий теоретичний курс військової медицини й практичну підготовку. Для занять виділили приміщення у великій залі губернської земської управи на вулиці Крутогірній. Починали навчатися о 18 годині і завершували о 21 годині, такий графік влаштовував жінок, які ще й працювали.
Практику проходили курсистки у Катеринославській губернській земській лікарні на Соборній площі. Спочатку охочих записалося 60 осіб: дочки підприємців, купців, аптекарів, лікарів, викладачів. Учасниць могло б бути більше, але головною вимогою для вступу була середня освіта. По завершенню навчання складали кваліфікаційний іспит, за його результатами отримували посвідчення земської сестри милосердя. Такий документ надавав право працювати в медичних закладах різного профілю. Перший випуск вітали у жовтні 1914 року. Кількість охочих здобути медичну освіту збільшувалася, тому завдяки катеринославським курсам медсестер, вдалося забезпечити персоналом всі лікарні міста.
Візит імператора до катеринославських шпиталів
Слава про медичні послуги у центрі губернії дійшли до столиці. У січні 1915 року до Катеринослава прибув імператор Микола ІІ. Він цікавився не лише шпиталями, відвідав Олександрівський Південноросійський завод Брянського товариства, названий на честь імператора Олександра ІІІ. Бо треба було з’ясувати ще й можливості допомоги фронту з боку підприємств. Потім був візит до шпиталю лікарні Червоного Хреста та лазарету імені цесаревича Олексія, де цар поспілкувався з пораненими. Не відмовився від лікарняного обіду. Про цей візит варто згадати тому, що Микола ІІ дуже високо оцінив рівень підготовки катеринославських медиків, і медсестер зокрема.
Тим більше, що медики зуміли самодержця здивувати. Князь Урусов доповів: професор гірничого інституту Писаржевський і лаборант Аверкієв навчилися робити з водоростей Чорного моря якісний йод. Продукт анітрохи не поступався німецькому, тому такий винахід мав стати вагомою підтримкою для фронту. Цей епізод згаданий у довіднику “Весь Катеринослав за 1915 рік”.
Але був момент, який в документі не згадали, хоча він досить цікавий для українських дослідників. Під час поїздки імператор відвідав також музей Поля, історик Дмитро Яворницький 20 хвилин проводив екскурсію українською мовою! Але цар чесно дослухав розповідь до кінця, і хоча, на думку сучасних дослідників, вряд чи щось взагалі зрозумів, у книзі відгуків написав, що екскурсія сподобалася.
Заслуги катеринославських медсестер у Першій світовій війні
Варто згадати, що в Катеринославі з початку Першої світової війни відкрилося чимало лазаретів та шпиталів ще й у приміщеннях громадських організацій. У будинку Комерційних зборів приймав поранених шпиталь земської спілки, в Англійському клубі – шпиталь №2 на 200 ліжок, у будинку Громадських зборів діяв розподільчий шпиталь. Віддавали власні будинки для поранених міські діячі, купці, підприємці, лікарі. І всюди потрібні були досвідчені медсестри. Знаходилися серед випускниць Катеринославських курсів і такі, що добровільно їхали на фронт. Історія зберегла імена медсестер Ксенії Янчак і старшої медсестри Юлії Петрової, які були відзначені високою нагородою того часу – Георгіївською медаллю “За хоробрість”. З лікарів таку відзнаку отримав катеринославець Анатолій Вартмінський.
Джерела:
- https://dp.vgorode.ua/news/sobytyia/a1146844-okunites-v-istoriju-kak-v-ekaterinoslave-provodili-kursy-sester-miloserdija/
- https://topwar.ru/159043-pochemu-voennaja-medicina-rossii-byla-ne-gotova-k-pervoj-mirovoj-vojne.html
- https://newstula.ru/fn_737558.html
- https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/Poslednego-imperatora-Rossii-100-let-nazad-nakormili-v-Dnepre-bolnichnym-obedom-417046.html
- https://elar.urfu.ru/bitstream/10995/118345/1/2-s2.0-85107260974.pdf