В історії нашого міста надзвичайно важкими були 1917-1920 роки. За той період в Дніпрі (Катеринославі) до 20 раз змінювалася влада, руйнувалась економіка, житловий фонд, транспорт, зменшувалось населення. Це був період нових змін, які постійно відбувалися в нашому місті, зокрема в країні в цілому. Це були періоди змін, а відоме прислів’я — “Не дай тобі Боже жити в часи перемін” — було не стільки грізним, як влучним. Далі на dnepryes.com.ua.
Початок входження Дніпропетровських земель до складу СРСР
Затвердити свою владу в Україні більшовики змогли завдяки кривавій, майже трирічній війні. Піком громадянської війни став період 1919-1920 років. Безлад в Україні, зокрема в Дніпрі (Катеринославі), тоді досяг свого апогею. За владу велась боротьба більшовиками (Червона армія), білогвардійці, Директорія на чолі з Симоном Петлюрою, поляки й різні отаманські загони. Радянські війська підтримували пробільшовицько налаштований партизанський рух. В Катеринославській губернії був епіцентр діяльності Нестора Махна.
Катеринослав бурхливо розвивався. Зростало населення, функціонувала торгівля, промисловість, відкривались університети. У роки громадянської війни місто ставало ареною боїв. У жовтні 1919 року Катеринослав тримала Революційна повстанська армія, а вже потім частина територій була під владою генерала Денікіна, який хотів відродити єдину росію.
Прихід радянської влади в Дніпро
В ніч на 28 грудня (10 січня) загони петроградських та московських червоногвардійців зайняли станцію Ігрень, а гайдамаки її потім відбили. До кінця цього ж дня червоногвардійці за підтримки бронепоїзда вибили гайдамаків зі станції, відкривши шлях до Катеринослава. Найстрашніший бій був у центрі міста, де гайдамаки мали перевагу, зосередившись у міському поштамті. Колишній будинок губернатора, в якій містилась РРСД, обороняв малий загін червоногвардійців. З ночі 27 на 28 грудня (9-10 січня) відбили 5 атак гайдамаків. Остання битва була найзапекліша.
28 грудня (10 січня) ситуація змінилась на користь більшовиків, бо на станцію проїхав потяг з радянськими військами, що наступали з Синельниківщини. В цей день гайдамаки припинили опір. 29 грудня 1917 року в Катеринославі була встановлена радянська влада.
Найпершим завданням було зміцнення органів влади в місті. 4 січня 1918 року пройшов розширений пленум Катеринославської РРСД. Декларацію про створення СРСР і проєкт основ Конституції СРСР схвалили 10 грудня VII на Всеукраїнському з’їзді Рад. Було скасовано губернський комісар, губернське правління, всі їх права перейшли до губкому РРСД.
Активно розбудовувались нові органи. Рішенням президії Катеринославської РРСД 11 січня 1918 року створили радянську міліцію, яку очолив М. І. Хавський. Почали організовувати радянський суд у місті, ухвалили постанову нормальної роботи шкіл, лікарень, поштових станцій. Створили міський комітет народної освіти.
Господарські питання вирішували фабзавкоми та профспілки. 24 лютого на міській конференції фабзавкомів створили їх центральну раду. 16 березня Президією ради народного господарства Катеринославського району було ухвалено рішення про організацію народного контролю над виробництвом, запровадили восьмигодинний робочий день, почали націоналізувати підприємства. 29 березня націоналізували Брянський (Петровський) завод.
Організацію нової влади та перетворення в соціально-економічній сфері більшовики Катеринослава проводили в нелегкій суспільно-політичній ситуації, бо була сильна опозиція. Найбільшими були суперечки, що стосувались влади, а саме проставлення Всеросійських Установчих Зборів та Центральної Ради. Другий губернський з’їзд депутатів села в Катеринославі прийняв резолюцію на підтримку Центральної Ради, проти Раднаркому росії. Та було оголошено, що в місті губернську владу організували злиттям губернської Ради селянських депутатів з виконкомом губернської Ради солдатських депутатів та робітників. Так утворили Катеринославський губернський комітет Ради робітничих, селянських та солдатських депутатів.