Майбутній керівник повстанського загону Трифон Федорович Гладченко відомий як видатний діяч при національно-визвольному русі, який панував під час Першої світової війни на Січеславщині (сучасна Дніпропетровщина). Уродженець Катеринославщини, Трифон Гладченко відігравав одну із провідних ролей під час воєнних дій того часу, проте його ім’я, серед багатьох інших повстанських отаманів, було забуте… Про те, які саме зусилля докладав Трифон Гладченко так як він очолив партизанський загін у нашому місті – читайте далі на dnepryes.
Дитинство, проведене у рідному селі
Він народився 1 лютого 1891-го року в селі Чувилине, що підпорядковується Солонянському районі у Дніпропетровській області. Протягом років, коли проживав у рідному селищі, він був активним членом Діївської “Просвіти”, а працював у місцевому навчальному закладі вчителем. Здається, як людина із звичайного педагога може стати провідною особистістю у період визвольного руху на Січеславщині, причому ім’я якого було забуте…
Майбутній ватажок повстання на Катеринославщині Трифон Федорович Гладченко, як вже було згадано раніше, народився у селі Чувалине, поруч із Сурсько-Михайлівкою Солонянського району, у сім’ї заможного селянина Федора Гладченка та його дружини Марії. Трифон Федорович жив разом із трьома братами: Олександром, Іванем та Никифором.
В рідному містечку Трифон Гладченко навчався і ріс: тут він став учителем за фахом, а також активістом при Діївській Просвіті до революції. Його брат, Іван залишився жити з родиною в батьківській хаті у Чувилинах, Олександр переїхав до сусіднього селища Сурсько-Михайлівка, де жив у власному будинку, а Никифор під час активного розгортання Першої світової війни загинув (остаточна причина загибелі брата Никифора достеменно невідома).
Бунтівний характер Трифона Гладченко проявлявся ще з дитинства
Пізніше від цього, у серпні 1907-го року Трифон Гладченко вступив до Новобузької учительської семінарії вже після закінчення двокласної школи у селі Сурсько-Михайлівка. Факт навчання у цьому навчальному закладі підтверджується відповідними документами, які зберігаються у Державному архіві Миколаївської області.
Відомі деталі однієї цікавої історії із семінарії: одного разу, під час навчання у другому класі, Трифон Федорович виступив проти відрахування свого друга та однокласника Василя Кириченка, тим самим проявив власні бунтарські риси характеру.
І хоча його однокласника, Кириченка виключили лише за погану поведінку та низьку успішність, без жодного політичного підтексту, Трифон зайняв позицію проти навчання в семінарії без свого друга. Згодом його “бунт” перейшов до нової стадії: він добровільно не прийшов складати перевідні іспити для переходу у третій клас.
Незважаючи на всі спроби повернути однокласника до семінарію, юнак Трифон успіху не досяг: Кириченка не лише не повернули, а ще і його самого виключили із навчального закладу. Відрахування Трифона Гладченко обгрунтовувалося недотриманням загальноприйнятих правил семінарського життя, а також висунення невмотивованих вимог до педагогічної ради щодо повернення друга, Кириченка. Так, він був відрахований з Новобузької учительської семінарії з оцінкою “3”.
До війни Трифон Гладченко залишався різностороннім: працював при товаристві “Просвіта”, а із 1912-го року очолив драматичний гурток у Діївці, який знаходиться під Катеринославом. Але подія 1914-го року поділила його життя на “до” і “після”: початок Першої світової війни.
Повстанська діяльність Гладченко у Першій світовій війні
Коли у 1914-му році розпочалася Перша світова війна, його мобілізували до війська, і він став підпоручиком. На той період часу він вже був одружений на молодій дівчині, родина мала двох дітей, тож деякий час сім’я без батька перебувала на Волині, але згодом вони повернулися до Сурсько-Михайлівки.
У період 1917-1921-х років широко поширився національно-визвольних рух на окупованих землях. Так, під час таких національно-визвольних змагань, Трифон став визначною постаттю, який відігравав провідну роль під час визвольного руху на всій Січеславщині. Після окупації німецькими військами Катеринослава, у 1918-му році він формує повстанський загін, який самотужки і очолював. Загін базувався в рідному місті, Сурсько-Михайлівці, недалеко від самого Катеринослава, у якому перебували ворожі війська. 1919-го року він уже підписувався як “заступник отамана повстання при козацьких військах”.
Репутація отамана викликала похвалу навіть у чекістів. У “Звіті катеринославських ГубЧК” (губернська надзвичайна комісія), що документує їхній червоний терор у 1921 році, Гладченко, який всього у віці 30-ти років вже перебував на посаді лейтенанта, описується як людина, яка має особливу зовнішність та величезну популярність серед міського населення. У цьому ж звіті задокументовано, що Трифон Гладченко перебував у довірі селян, які були готові виконати будь-яке його прохання, навіть якщо воно виходить за рамки наказів тодішньої радянської влади.
Незважаючи на той факт, що Трифон Федорович завжди вважав себе анархістом, який виступав проти всіх форм політичної влади, він був палким прихильником такої особистості, як Петлюри. Його захоплення цією людиною він підтримав співпрацею з Мелашком (який тоді був отаманом іншого повстанського загону) щодо просування інтересів Петлюри.
У своїй праці про Трифона Гладченка Роман Коваль висвітлює військову біографію колишнього лейтенанта та його кар’єру: він, будучи заступником отамана повстанського Вільного козацького війська, організовує повстання у Катеринославі. Під час революції Гладченко воював повстанцем як проти Денікіна, так і більшовицької влади, адже протягом тривалого періоду часу вважав себе анархістом. Як для отамана, то для нього провідне значення мала саме любов до українського народу та ненависть до ворогів, які були проти української спільноти.
“Подвійний агент” у роботі: успішно проведені місії
Як вже було згадано раніше, у 1918-му році відбулася одна із важливих подій усієї хроніки Першої світової війни – це окупація австро-німецькими військами Катеринославу. Обґрунтувано оцінивши ситуацію, Трифон Гладченко вирішує організувати та зібрати групу повстанців, які будуть базуватися у рідному місті, під Сурсько-Михайлівкою. Незважаючи на пропозиції Махна та Петлюри об’єднатися у сумісну боротьбу, Гладченко відмовляється від них. Приблизно у той же період часу почалася громадянська війна, під час якої червоні переконали його очолити командування загоном.
Згідно цитованого звіту, який вела Катеринославська ГубЧК, отаман Гладченко, як і отаман Мелашко, відігравав подвійну гру: з однієї сторони, він показував покірність радянській владі з метою взяти від неї все, що може допомогти їй у повстаннях партизанів, а з іншого боку таємно організовував та формував загони. Одна із його місій, яку Трифон Федорович намагався провести – це відправлення особливих загонів на польський фронт, проте остаточного успіху досягти так і не зміг.
Підозра у зраді радянській владі для Трифона Гладченко виявилась фатальною!
Навесні 1919-го року Трифон Гладченко під псевдонімом став “червоним” комендантом станції Чаплине. Він стратив численних москвичів, які зверталися до нього по допомогу, посилаючись на їхню зраду революції. Тіла десятків таких жертв були знайдені під великою будівлею депо. Ці страти викликали підозру, і Гладченко був змушений тікати із родиною подалі від Січеславщини.
Трифон Гладченко та його сім’я були змушені покинути рідний дім, тож їм довелося шукати їжу, тікаючи, і переховуватися, поки не настали холоди. Зрештою, вони повернулися додому у рідне село, проте вже у 1920-му році Гладченко був заарештований у себе вдома і розстріляний у катеринославській в’язниці. Отамана Трифона Федоровича розстріляла Чрезвичайна комісія разом з Мелашком, Дякієвською, Орельською та іншими відомими постатями.
Така історія життя та діяльності повстанського отамана, Трифона Федоровича Гладченко. Він протягом всього свого життя боровся за український народ та проти його ворогів. Йому приходилося виконувати надскладні місії, вести подвійні справи та боротися за цінності. Під час національно-визвольних змагань він відігравав важливу провідну роль у повстанні, проте вже через століття потому його ім’я було забуте… Пам’ятаймо та шануймо те, що для нас зробив Трифон Гладченко!