Четвер, 18 Серпня, 2022

Катеринослав під час Першої Світової війни

Катеринослав пережив непростий час у 1914–1920-х роках. Як місто жило під час війни і після революцій – дізнаєтесь у нашому матеріалі на dnepryes.com.ua.

Початок збройних конфліктів у Катеринославі

Катеринослав під час Першої світової війни перетворився на тиловий госпітальний центр. Більшість будівель облаштували для лікування поранених, а санітарами ставали прості мешканці нашого міста. Населення активно допомагало як армії, так і переселенцям з інших регіонів. Також у Катеринославі виробляли йод, що було дуже важливо.

У нашому регіоні було розміщено великі підприємства, які мали ранній досвід співпраці з військовими відомствами. У Катеринославі виробляли продукцію та обладнання для армії. У 1914 році економіка регіону почали переводити поступово на військові рейки.

Проблеми у виробництві продукції були через проблеми в економічній системі Російської імперії, яка поступово руйнувалася через непросту ситуацію та корупцію. У період війни підприємства переорієнтували виробництво масової продукції для військових, це посилило позиції Катеринослава. За часів радянської влади знання переходу на військові рейки відіграло ключову роль в освіті нашого міста як промислового оборонного центру.

У Катеринославі було дуже спокійно до 1917 року.

Все почалося з Лютневої революції. Тисячі бунтуючих робітників у різних містах імперії вийшли на протести проти уряду. Страйки переросли у збройні конфлікти, почалися масові заворушення. До того ж і війська змушені були відступати все далі на схід, що знижувало мотивацію військових.

Неконтрольованість ситуації

На початку березня 1917 року імператор Микола II змушений був зректися престолу.

Губернський парламент не знав, що робити далі і був розгублений. На той час створили тимчасовий комітет губернського правління, він розташовувався в  домі сучасної Митної Академії. Стара влада заявила про підтримку нової. Поліцейських серйозно відфільтрували.

У той період Катеринослав практично не контролювався владою. У нашому місті було встановлено “тривладдя”: Губернський Виконком, Губернська Рада та Рада робочих депутатів. Лідерські позиції займали “меншовики”, що складаються з працівників заводів.

Представником Катеринославської ради обрали робітника Брянського заводу – П.М. Орлова. Рада стала контролювати потроху і ЗМІ, створивши свою газету “Известия Ради робочих депутатов”.

Також утворився український політичний рух. Почалося відновлення українських організацій, які за часів імперії були під забороною, однією з таких стала відома “Просвіта”.

У квітні того ж 17-го року створюється “Губернська народна рада”, проте навіть у ній були суперечки, що заважало приймати важливі рішення. З кінця травня почали відбуватись різні з’їзди. Під час селянського з’їзду селяни ухвалили ключове рішення, вони підтримали автономію України ще у складі Російської Федеративної Республіки.

Більшовики у “Раді робітничих депутатів” ініціюють створення нової армії – Червоної Гвардії, щоб мати кістяк з озброєних працівників підприємств.

Робітники виходили на мітинги, що негативно впливало працювати промислових гігантів. У губернії та країні почалася серйозна економічна криза, а в нашому місті серйозно зросла злочинність.

У липні в Катеринославі переобирається Рада робітничих депутатів, де більшість місць отримують більшовики, згодом Червону армію визнали легітимною.

У серпні 1917 року відбуваються перші таємні вільні вибори до Міської думи Катеринослава, незважаючи на те, що голосувати могли лише багаті жителі, виборча кампанія була дуже “спекотною”. Події після виступу Корнілова призвели до того, що робітники почали ще більше озброюватися.

Запеклий період розпочався жителям у жовтні 1917 року, як у Петрограді відбулася Жовтнева революція, згодом до влади прийшли більшовики.

Паралельно з цим у нашому місті спостерігалася серйозна продовольча проблема, через що було введено карткову систему.

Двовладдя в Катеринославі

У Катеринославі спостерігається двовладдя: більшовики та губернські структури Центральної Ради.

У грудні 1917-го року у місті відбувається губернський з’їзд Рад робітничих і солдатських депутатів, який затверджує резолюції більшовиків. Поруч із цими подіями у Харкові більшовики створюють Українську Радянську Республіку. Наприкінці місяця місто вже не змогло контролювати жодну владу, воно ділилося на два табори: одні – за гайдамаків, інші – за більшовиків. Напруга зростала з кожним днем. І 27 грудня відбулося збройне більшовицьке повстання проти гайдамаків (військ Центральної Ради). Заводську зону та лівобережну частину міста контролювали більшовики, а центр – гайдамаки. Того ж дня гайдамаки обстріляли барак на території Брянського заводу, в якому були полонені німці. Почалося масове повстання робочих підприємств.

У ніч з 27 на 28 грудня відбулося засідання Міської Думи, під час нього українські та більшовицькі партії намагалися домовитися, але переговори закінчилися без успіхів.

28 грудня на допомогу приїхали харківські робітники та досвідчені авангардні частини. Червона армія почала дедалі більше захоплювати територій, у гайдамаків шансів мало залишається. Наступного дня гайдамаки повідомляють про свою капітуляцію. У Катеринославі встановлюється Радянська влада.

Відбулися зміни у промисловій сфері: запроваджувався 8-годинний робочий день, підвищилась ставка у робітників металургійних підприємств. Опозицією на той час залишалися селяни, вони підтримували політику УНР.

(фото – artkostuk.com)

Часта зміна влади

Обстановка ставала напруженішою, що призвело до ескалації конфлікту. УНР укладає договір із німцями, на територію українських земель заходять австро-німецькі війська. Радянській владі доводиться переїжджати, близько місяця столиця перебувала навіть у Катеринославі. Надалі більшовикам через наступ німців та козаків доводилося переїжджати у східніші місця.

Протягом наступних кількох років влада змінювалася дуже часто, місто захоплювали близько 20 разів.

Закінчилося тим, що на початку 1920 року радянська влада змогла остаточно закріпитися у місті.

.