Місто Дніпро славиться своєю захоплюючою історією заснування та становлення. Його величезна культурна спадщина, промисловий потенціал та багатства надр просто вражають. Але чи знають жителі Дніпра хто насправді заснував місто і що знаходилося на його землях до офіційного заснування? Далі на dnepryes.
Перші люди
Виходячи з проведених археологічних розкопок та досліджень, вченими було встановлено, що перші люди на теренах сучасного міста Дніпро з’явилися понад 200 тисяч років тому. Тоді в глибокому яру неподалік Старих Кайдаків розміщувався тимчасовий табір первісних мисливців. Вони полювали таких тварин як величезний південний слон – трогонтерій. На той час на території Дніпропетровщини також існували неандертальці. Вони виготовляли ручні рубила з кварциту, які сучасні вчені знайшли на Монастирському острові.
Таким чином, за допомогою різних племен землі Дніпра постійно розвивалися, і завдяки своїй великій флорі та фауні ніколи не пустували. Про це також свідчать знахідки археологів, яким понад 40-35 тисяч років. Зокрема, на території житлового масиву “Придніпровськ”, “Ігрень”, а також на березі річки Дніпро було знайдено останки мисливських таборів. Згодом аналогічні табори було знайдено і в парку імені Шевченка, Аптекарської балки та Дівки. Наші пращури жили у легких наземних будівлях із кісток тварин, обтягнутих шкурами. Вони виготовляли та користувалися різноманітними знаряддями. Загалом було близько 60 видів зброї. Також вони виготовляли одяг за допомогою кістяних голок і прикрашали себе намистом з викопних раковин та зубів хижаків.
Але особливо важливого значення набула місцевість сучасного Дніпра в період IV-II тисячоліть до нашої ери. Через те, що на правому березі Дніпра, у лісостепу утворилася в той період величезна спільність землеробських племен, більш відома як трипільська археологічна культура.
Не менш важливим періодом було I тисячоліття до нашої ери. Адже місцевість сучасного Дніпра, а саме територію трохи вище за дніпровські пороги заселяли скіфські племена. Саме з ними пов’язане виникнення першої державної освіти на території сучасної України.
Перші слов’янські племена
Першими слов’янськими поселеннями на території Дніпра були анти. Зокрема їх стоянки датуються V-VII століттями.
Особливого значення в історії розвитку та становлення Дніпра в період слов’янських поселень має Монастирський острів. Адже саме тут за однією з легенд знайшли притулок та осіли кілька візантійських ченців. До того, на острові також зупинявся святий Андрій Первозванний, який ніс світ християнства слов’янам. А також княгиня Ольга у 957 році. Тоді вона ховалась від бурі у місцевих християн. Відвідали Монастирський острів й київські князі Святослав та Володимир. Зокрема, вони зупинялися у монастирі, який там існував.
Після монгольської навали території сучасного Дніпра спорожніли. Всі, хто проживав там, відійшли далеко на північний захід до Києва та Лубену. Відродження краю почалося лише у XVI столітті. Зокрема, це було можливе завдяки становленню Запорізького козацтва та створених нижче по Дніпру Січей, які були перепоною для татар. Утворилися нові поселення, що знаходилися на території селища Шевченка у пониззі Самари, біля переправи через Дніпро – Кам’янка.
Заснування міста
Протягом сотні років багато племен і людей формували та розвивали території сучасного Дніпра. Вони користувалися його багатими ресурсами за рахунок чогось і виживали. Життя на території Дніпра процвітало до його офіційного заснування. Зокрема, коли у 1775 році Запорізьке Військо було ліквідовано, його землі було передано до складу Новоросійської губернії, та з самої губернії виділена Азовська губернія. А вже у 1776 році була перша офіційна згадка про місто на берегах річки Дніпро.
Але для управління нещодавно приєднаними до Російської Імперії землями був потрібний адміністративний центр. Для заснування нового міста Катеринослав було обрано місцевість біля впадіння річки Кільчень до Самари. Нове місто було засноване у 1776 році та названо Катеринославом. За однією з версій місто так назвали для того, щоб догодити імператриці Катерині ІІ, за іншою версією, місто було названо на честь святої великомучениці Катерини Олександрійської.
Вже станом на 1782 рік у Катеринославі проживало понад 2 тисячі людей. Тут розміщувалося аж чотири церкви, два училища, регулярно проводились ярмарки, а також влаштовували торги, на які приїжджали не лише мешканці навколишніх містечок, а й продавці з Кримського півострова.
Однак перше місце розташування було обрано дуже невдало. Місто знаходилося на болоті, через що траплялися часті повені. А люди дуже часто хворіли та вмирали. Тому місто Катеринослав проіснувало на цьому місці лише кілька років у період з 1776 року по 1783 рік.
Такі умови існування у місті призвели до того, що Катерина II у 1784 році видала указ про перенесення міста Катеринослав на правий берег річки Дніпро, оскільки він був на піднесеній місцевості. Паралельно з цим перше місто Катеринослав було перейменовано на повітове місто Новомосковськ.
Відповідно до плану новий Катеринослав мав стати “Третьою столицею Російської імперії”. При тому, що указ про заснування міста було видано у 1784 році, офіційно його заснували під час подорожі Катерини II, яка заклала перший камінь при будівництві Преображенського собору у 1787 році.
Розвиток міста
З 1787 року Катеринослав почав стрімкими темпами розвиватися. Будувалися будинки, дороги, налагоджувалося водопостачання. Населення міста також стрімко зростало. Так, станом на 1840 рік у Катеринославі проживало понад 12 тисяч осіб, а наприкінці 19 століття вже понад 110 тисяч людей. Усе це було зумовлено стрімким розвитком промисловості у регіоні, відкриттям шахт, кар’єрів, заводів та інших промислових об’єктів. Люди з’їжджалися сюди у пошуках кращого життя та гідного заробітку.
З розвалом Російської імперії та приходом до влади більшовиків, у 1926 році місто Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ. Зокрема назву міста було присвоєно на честь одного з діячів комуністичного руху – Григорія Петровського. У перші роки за радянської влади місто Дніпропетровськ перетворилося на основну базу металургійної промисловості півдня СРСР. Це була справжня махіна, яка підіймала економіку не лише регіону, а й усієї країни. Наприклад, станом на 1926 рік у місті проживало трохи понад 210 тисяч людей, а станом на 1939 рік вже понад 526 тисяч людей. Через стрімку індустріалізацію та урбанізацію населення міста за 13 років зросло практично на 180%.
20 століття в історії Дніпропетровська було відзначено як злетами, так і падіннями. Друга світова війна завдала значного удару по промисловому сектору та інфраструктурі міста, після чого йшли довгі роки відновлення. З 1959 року по 1987 рік Дніпропетровськ був закритим містом, оскільки тут знаходився центр ядерної, оборонної та космічної промисловості всього Радянського Союзу. Саме через ці розробки місто було закрите для відвідування іноземців.
З розпадом СРСР та здобуттям незалежності України, населення Дніпра перевищило 1 мільйон осіб. А свою останню назву місто Дніпро отримало у 2016 році в рамках декомунізації.