Дніпро (раніше Дніпропетровськ), місто яке знаходиться в самому серці України, відіграло ключову роль в індустріалізації не лише регіону, а й усього СРСР у період 20 століття. Як у місті, так і по всій області відбулися глибокі перетворення, оскільки цей регіон трансформувався з аграрного суспільства на центр важкої промисловості. Далі на dnepryes.
Що таке індустріалізація та чим вона була характерна в СРСР?
Індустріалізація в СРСР належала до узгоджених зусиль радянського уряду щодо швидкого розвитку важкої промисловості та модернізації економіки країни у період 20 століття. Процес індустріалізації був спрямований на перетворення переважно аграрного суспільства Радянського Союзу на сучасну індустріальну націю. До основних рис та цілей індустріалізації того періоду можна віднести:
- централізоване планування;
- державну власність;
- націоналізацію та консолідацію галузей під контролем держави;
- п’ятирічні плани;
- фокус на важкій промисловості;
- мобілізація робочої сили;
- постійні технологічні здобутки.
При цьому індустріалізація в СРСР мала далекосяжні наслідки, а саме:
- економічне зростання як регіону,так і всієї країни;
- урбанізацію;
- масштабні екологічні проблеми;
- соціальні перетворення;
- оборонний потенціал.
Зокрема, у період Радянського Союзу місто Дніпро стало центром індустріалізації всієї країни. Це був потужний центр важкої промисловості, включаючи оборонну та ракетобудівну галузі.
Стратегічне розташування Дніпра та його потенціал
Стратегічне розташування Дніпра в центрі України та його багатство природних ресурсів послужили основою для його промислового зростання. Місто стало центром виробництва металів, машин та хімікатів, що сприяло спільній економічній могутності Радянського Союзу. Завдяки близькості до вугільних шахт, родовищ залізняку та гідроелектростанцій, Дніпро стало ідеальним місцем для створення та розвитку важкої промисловості.
Центральне планування та державні інвестиції
Центральне планування радянського уряду відіграло вирішальну роль індустріалізації Дніпра в період 20 століття. Державні інвестиції були спрямовані на будівництво великих промислових комплексів, таких як Дніпровська ГЕС у 1930-ті роки, яка не тільки виробляла електроенергію, а й сприяла іригації та транспортуванню річкою. Акцент уряду на важкій промисловості Дніпра був зумовлений метою досягнення самодостатності та зміцнення обороноздатності країни. Також у 1930-х роках розпочалося будівництво металургійного гіганта – Криворізького металургійного заводу, який не просто підняв економіку країни та регіону, а й став найбільшим підприємством гірничо-металургійного комплексу. У 1940-х роках у місті був побудований великий “Південний машинобудівний завод”, який своєю чергою займався ракетобудівництвом. У 1950-х років у Дніпрі було збудовано Дніпровський машинобудівний завод, який зробив важливий внесок в індустріалізацію регіону та країни. Протягом усього 20 століття у місті та області відкривалося безліч підприємств важкої промисловості, які сприяли стрімкому економічному зростанню.
З появою нових промислових підприємств у період 20 століття, у великих містах Дніпропетровської області, таких як: Дніпро, Кривий Ріг, Кам’янське та інших почала з’їжджатися робоча сила з найближчих сіл, областей і навіть інших регіонів СРСР для задоволення потреб індустріалізації. Населення регіону та міста Дніпра швидко зростало. Зокрема станом на 1926 рік чисельність населення Дніпра становила 187 570 осіб, а станом на 1939 рік чисельність населення міста перевищила 526 998 осіб. Це, своєю чергою, вплинуло розвиток на міста. Для розміщення робочої сили сталося широке розширення Дніпра. Нові житлові райони, громадські об’єкти та інфраструктурні проєкти були розроблені для задоволення потреб населення.
Соціальний та культурний вплив
Індустріалізація Дніпра призвела до значних змін у соціальній сфері міста. Приплив робітників з різних верств суспільства та регіонів СРСР створив різноманітність котел культур та традицій. Житло, освіта та охорона здоров’я були розширені для задоволення потреб населення. Було запроваджено програми соціального забезпечення, створені задля підвищення рівня життя робітників та їх сімей. Культурне життя міста процвітало, створювалися театри, відкривалися музеї та нові місця для відпочинку.
Екологічні проблеми індустріалізації Дніпра
Уряд СРСР у період 20 століття прагнув створити велику державу та зайняти світове панування за рахунок стрімкої індустріалізації та урбанізації. Тоді першочергова увага приділялася розвитку, а ось наслідкам такого стрімкого зростання промислових міст ні. Швидка індустріалізація Дніпра мала екологічні наслідки. Забруднення, спричинене промисловою діяльністю, вплинуло на повітря, воду та ґрунт, що призвело до погіршення стану навколишнього середовища. Близькість міста до підприємств важкої промисловості призводила до забруднення повітря, а скидання промислових відходів у річку становило загрозу для екосистеми. Згодом екологічні проблеми, пов’язані з індустріалізацією, стали нагальною проблемою, яка потребувала уваги та вжиття заходів щодо виправлення становища. Здебільшого екологічні наслідки індустріалізації в СРСР усували у Дніпрі в період незалежності, розробляючи такі комплексні програми як:
- “Комплексна програма екологічної безпеки та впровадження сталого розвитку міста Дніпра”;
- “Квітуче Дніпро”;
- “Програма ПРООН”;
- інші.
Крім того, самі промислові підприємства, що знаходяться в Дніпрі та області, у 21 столітті прагнуть зменшити свій вплив на навколишнє середовище.
Спадщина індустріалізації Дніпра
Спадщина індустріалізації Дніпра у 21 столітті продовжує формувати ідентичність міста та його економічну сферу. Попри розпад СРСР та подальшими економічними перетвореннями, місто адаптувалося та диверсифікувало свою промисловість. Воно використало свою історичну промислову спадщину для залучення інвестицій у такі сектори, як інформаційні технології, аерокосмічна промисловість та відновлювані джерела енергії.
Індустріалізація Дніпра за радянських часів зробила його лідером важкої промисловості, перетворивши його із сільськогосподарського регіону на промисловий центр країни. Стратегічне розташування, державні інвестиції та мобілізація робочої сили зіграли вирішальну роль у цьому перетворенні.