Школа №68, що знаходиться за адресою вул. Симиренківська, буд. 76, має статус пам’ятки історії місцевого значення. Більше детально про пам’ятку розповість dnepryes.com.ua.
Пам’ятка увічнює ім’я Варвари Костянтинівни Ілляшевської (1909 (за іншими даними 1903) – 1943) – учасниці Амур-Нижньодніпровської підпільної комсомольської організації.
Будівля школи, де у 1940 – 1941 рр. працювала В. К. Ілляшевська, побудована у 1935 р. за типовим проєктом Шкілпроекту. 1940 р. статус школи був змінений: обласна спецшкола з особливим режимом для важковиховуваних дітей.
Школа у воєнні роки
Готуючись до оборони Дніпропетровська, міськком партії та міськвиконком у липні 1941 р. звернулися до мешканців міста з проханням приносити порожні пляшки для наповнення їх запалювальною сумішшю (виготовлення так званих «коктейлів Молотова»), для боротьби з ворожими танками.
Місцеве населення зносило пляшки у подвір’я школи, які тут же заповнювали запалювальною рідиною бійці військової частини, що розміщувалася у приміщенні школи у червні – липні 1941 рр.
Під час бомбардування міста ворогом, населення навколишніх вулиць ховалося у підвалі школи. У період нацистської окупації, у школі розміщувалася італійська військова частина. Улітку 1942 р., коли італійська частина була передислокована, у подвір’я школи почали звозити будматеріали для будівництва пересильного концтабору.
З цією метою окупанти заклали фундамент для цегляної стіни, яка б загородила концтабір з боку вул. Делегатська. У шкільному корпусі було пробито два наскрізні проїзди в шкільний двір для машин. Цей проєкт не був до кінця реалізований через наступ радянських військ 1943 р.
Діяльність Варвари Ілляшевської
У школі Варвара Ілляшевська була керівником методоб’єднання учителів молодших класів школи. Після нацистської окупації Дніпропетровська восени 1941 р. стала членом місцевої підпільної комсомольської організації, очолювану Корнієнком О.
У цій організації була керівником редакційної групи. Перші листівки писалися від руки, згодом друкувалися на машинці, які підпільники поширювали серед населення міста, навколишніх сіл та селищ. У грудні 1942 р. гестапо вийшло на слід підпільників і наприкінці місяця більшість членів організації було заарештовано.
Варвара Ілляшевська, як і решта заарештованих, зазнали допитів та катувань. 23 лютого 1943 р. підпільників, у тому числі В. К. Ілляшевську, було вивезені на окраїну міста в район Запорізького шосе, де їх було розстріляно та поховано у протитанковому рву.
Школа після війни
Відбудовану школу №68 була урочисто відкрито 1 вересня 1948 р. У 1970 р. на головному фасаді будівлі школи, поруч з головним входом, було встановлено металеву меморіальну дошку з текстом на честь В. К. Ілляшевської, яка у 1985 р. замінена на бронзову з меморіальним написом і рельєфним портретом В. К. Ілляшевської (втрачена у 1990-х роках). \
У 2000-х роках було встановлено дві нові меморіальні дошки з чорного граніту: ліворуч від головного входу – на честь В. К. Ілляшевської з її портретним зображенням та присвятним текстом: «Вона загинула в нерівному двобої з фашизмом і… перемогла. Ілляшевській Варварі Костянтинівні 1909 – 1943 від вдячних нащадків», праворуч від головного входу – на честь Баглая С.М. – першого воїна-інтернаціоналіста з Амур-Нижньодніпровського району, який загинув у Демократичній Республіці Афганістан.
Пізніше, дошка на честь Баглая С.М. була встановлена ліворуч від головного входу, а гранітна дошка, присвячена Ілляшевській В.К., була демонтована адміністрацією школи та наразі зберігається у приміщені.