Віктор Олександрович Веретенников народився 22 серпня 1940-го року у тодішньому Дніпропетровську (сучасний Дніпро). Він став відомий не лише як підприємець відомої “Злагоди”: Віктор Веретенников був письменником, кінороманістом, кіносценаристом та меценатом рідного міста. Почесний громадянин міста Дніпро, а також людина з організаторськими здібностями та хистом до літератури. Далі на dnepryes.
Віктор Олександрович відомий і як літературний письменник. Він є автором цікавих та глибоких за змістом романів, повістей, телевізійних та художніх фільмів тощо. У віці 82-х років, а саме 15 березня 2023-го року Віктор Веретенников пішов із життя, проте він назавжди залишиться в історії не лише нашого міста, а і нашої країни.
Політика, як і мистецтво, приваблює людей з різними цілями. Хтось бачить у ній можливість здобути швидкоплинну владу та популярність, вміло маніпулюючи труднощами та викликами, а хтось – засіб духовного очищення та національного піднесення через чесні та мужні вчинки. Віктор Веретенников, письменник, кінодраматург, президент торгової марки “Злагода”, колишній народний депутат України першого та четвертого скликань, є прикладом саме останнього.
Дитинство, затьмарене війною
Віктор Веретенников народився 22 серпня 1940-го року в робітничій сім’ї. Його батько був електриком, дідусь працював машиністом, а мама – домогосподаркою. Його дитинство було затьмарене війною, а повоєнні роки характеризувалися пайками та довгими чергами. У дитинстві батько часто говорив йому, щоб він був терплячим, що він стане отаманом, і слово “отаман” закарбувалося в його пам’яті як символ Батьківщини. Можливо саме після слів батька Віктор Веретенников вирішив стати меценатом рідного краю за славними порогами.
До 1959-го року Віктор Олександрович здобував загальну середню освіту у місцевій школі, а вже після він став вступником до залізничного технікуму в нашому місті. За покликанням свого серця, пізніше Веретенников вирішує на деякий час переїхати до Сибіру. Можливо саме завдяки рокам, протягом яких працював на просторах сибірської тайги альпіністом, Веретенников переосмислив себе, тим самим затвердивши свій кар’єрний шлях – широкий та мужній.
Переосмисливши себе, Віктор Олександрович зрозумів: для нього не існує нездоланних перешкод, вони є лише невеликим гірським хребтом, а вже за ними його очікують яскраві перемоги у житті. Віктор Веретенников зрозумів, що треба йти далі. Провівши шість років у сибірських лісах, де майбутній підприємець жив у наметах та трейлерах, працював на місцевому будівництві високовольтних ліній електропередач, паралельно досліджуючи незвідані території, він повертається додому.
Неймовірні враження від краси тайги
Після повернення до Дніпра краса тайги справила на Віктора настільки сильне враження, що він відчув потребу поділитися своїм досвідом з іншими. Він почав писати, але спочатку це давалося йому нелегко, аж поки він не відкрив для себе роман Костянтина Паустовського “Золота троянда”, який став для нього зразком творчого самовираження – віддавати все в даний момент, не відкладаючи на майбутнє. Цей принцип залишився з ним протягом усієї його письменницької кар’єри.
У 1982-му році він опублікував свою першу збірку романів та оповідань “Червона колода”, яка захоплює читачів щирими емоціями, яскравими описами природи та її взаємозв’язку з людиною. Перший збірник романів та оповідань розкривав тему порозуміння між спільнотою тварин та суспільством людей, що надало “Червоній колоді” перспективи популярності та оригінальності, які відрізняють його від інших письменників Дніпропетровщини та України.
Розкриття організаторських здібностей
Слід зазначити, що Віктор Веретенников відомий як підприємець комбінату під назвою “Придніпровський”. Аби дізнатись, як Віктор Олександрович став організатором відомої торгової марки, треба повернутися до біографії ранніх років. Коли він ще перебував у тайзі Сибіру, в нього пробудився не лише письменницький талант, але й організаторський! Обдарований таким талантом, Веретенников стрімко піднімається кар’єрними сходами, в результаті ставши бригадиром, а згодом і керівником своєї бригади (на початку будучи лише альпіністом).
Вже у 20 років Віктор Олександрович отримав безцінний досвід у керівницькій діяльності, коли він вирішував складні питання організаторства будівництва у сибірській тайзі. Можна стверджувати, що саме завдяки цьому досвіду, майбутній підприємець з Дніпра навчився брати на себе відповідальність за життя та вчинки підлеглих йому працівників, за самостійно прийняті важливі рішення тощо.
Весь цей досвід став йому у нагоді, коли Віктор Веретенников повернувся до рідного міста. Спочатку він успішно опанував матеріал Дніпровського гірничого інституту (сучасна назва Національний технічний університет “Дніпровська політехніка”). Пізніше вже з набутими знаннями він став керівником невеликого міського заводу, а згодом деякий період часу він обіймав посаду генерального директора при Придніпровському молочному комбінаті. Зрештою він заснував перше в Україні АТ, яке в майбутньому стане одним із найбільших серед інших – це завод Придніпровська “Злагода”.
Як і більшість підприємців того часу, у 1990-х роках Віктор Олександрович протягом наступних двох десятків років стикався зі значними викликами – наприклад, з численною кількістю рейдерських атак на підприємство. Протягом тих років весь персонал Придніпровського підприємства став однією родиною, який захищав єдине місце роботи. Результатом цього є сучасне підприємство із потужним промисловим потенціалом, яке має великі філії у районних центрах Дніпропетровщини та всієї України. Компанія Віктора Веретенникова стала однією із найбільших виробників молочної продукції, потужність якої сягає до 200 тонн молока щодня, а якість виробленої продукції оцінена навіть у світі!
Нелегкий шлях президента комбінату
Віктор Веретенников, будучи президентом комбінату “Придніпровський” та Української корпорації дитячого харчування, обрав нелегкий шлях і завжди зустрічав виклики віч-на-віч. Він боровся за права та інтереси тисяч людей, які вірили в нього, писав викривальні статті і навіть був осміяний як “дисидент”. Зіткнувшись зі злочинними наказами політичних “лідерів”, які ставили під загрозу його свободу і життя, він відмовлявся їх виконувати.
Будучи депутатом Верховної Ради України як першого, так і четвертого скликань, Віктор Олександрович ніколи не задовольнявся роллю “кнопкодава”, а створив власну політичну силу і відстоював у парламенті проєкти справедливих законів. Він твердо вірив у принцип – не продавати свою совість.
Віктор Веретенников був пристрасною, чесною та відкритою людина, яка не задовольнялася тим, що просто спочиває на лаврах. Він глибоко переймався духовним розвитком молоді і виступав з ініціативою створення Всеукраїнського дитячо-юнацького фестивалю мистецтв “З гармонією в серці!”. Цей фестиваль є унікальним в Україні, адже він є абсолютно безкоштовним для учасників – він допомогає молоді нашої країни у розкритті та розвитку власних талантів.
На жаль, Віктор Олександрович Веретенников у віці 82-х років пішов із життя. Його життєвий шлях – це дорога з перешкодами та значними викликами, подолавши які він зміг досягти великих досягнень. Він отримав численну кількість нагород та відзнак за свій внесок у соціальний, економічний та культурний розвиток Дніпропетровщини та усієї України. Найдорожчу медаль, яку отримував за своє життя, він вважав нагороду за особисту допомогу постраждалим від землетрусу у Вірменії, а також за відродження духовності в Україні.