Створення збройних козацьких формувань набуло свого поширення у XVI столітті для відбиття нападів та організації морських і сухопутних походів до Кримського ханства та Османської імперії. До території нашого краю входили Томаківська Січ, Базавлуцька Січ, Микитинська Січ, Чортомлицька Січ та Підпільненська Січ. Згодом потреба у військових послугах козацьких формувань для подолання зовнішніх загроз та завоювань виникла в Російській імперії. До складу Катеринославської імператорської армії входило Катеринославське військо Григорія Потьомкіна. Воно було сформоване з Бузького козацького війська, Чугуївського козацького полку та легкокінної команди, калмицьких загонів, арнаутських загонів та підрозділів Донського козацького війська. Завдяки звершенням бойового об’єднання протягом 9 років величезна територія перебувала під захистом від зовнішньої загрози. Далі на dnepryes.com.ua.
Заснування та організація Катеринославського козацького війська
У зв’язку зі знищенням Запорізької Січі у 1775 році у царського уряду виникла потреба у створенні бойового формування для нової війни з Туреччиною. За указом Катерини ІІ у 1787 році під проводом призначеного державного і військового діяча Григорія Потьомкіна було очолене новостворене Катеринославське козацьке військо за зразком Донського. Воно сформувалось на підґрунті особового козацького корпусу та колишньої Української лінії з однодворців межиріччя Інгулу та Південного Бугу. Його мета полягала у підвищенні обороноздатності південного краю імперії. Особливий козацький корпус чисельністю близько 50 тисяч осіб, з яких 10 тисяч військових сил, був інструментом опору у російсько-турецькому збройному конфлікті. Політика Потьомкіна була спрямована на здобуття переваги над татарсько-турецькою кавалерією. Завдяки тому, що Південна Україна славилась престижним несенням козацької служби, регулярні переформування війська сприяли оптимальній структурі складу. Військо Новодонських козаків досягло значного успіху під час взяття Аккермана, Кілії та Ізмаїлу. Воно також мало виконувати не лише бойові операції, а й спеціальні завдання із захисту їхнього провідника Потьомкіна та організації доставок пошти. Врешті-решт через відсутність чіткого положення про порядок служби катеринославських бойових об’єднань та воєнні обставини у 1796 році Катеринославське козацьке військо було розформоване. Військо почало стикатися з нестачею фінансування для задоволення професійних потреб, яке також не дозволяло продовжувати діяльність. Досконалої відповідності місцевого козацького об’єднання Донському так і не вдалось досягти остаточно. За велінням імператриці колишній склад повернувся до примітивного стану, приєднавшись до державних містян та селян без привілеїв. У 1802 році його частину примусово пересилили на Кубань, що посприяло організації Кавказького загону Кубанського козацького війська.
Вплив Катеринославського козацького війська на стабільність та розвиток Південної України
Незважаючи на короткий період свого існування, Катеринославське козацьке військо відігравало важливу роль у багатьох осередках життя об’єднаних територій. Завдяки оптимальній політичній організації воно на високому рівні забезпечувало охорону місцевого населення під час збройних конфліктів. У зв’язку з підтримкою економічного стану просувалось сільське господарство, ремесла та торгівля. Подолані випробування Катеринославського козацького війська під час воєнних кампаній та після розпаду у депортаціях призвели до соціального зміцнення.
