Коли у 2014 році на сході України почалася війна, Дніпро одразу перетворився на форпост. Добровольці записувалися у батальйон “Дніпро-1”, волонтери везли машини та бронежилети, а місто формувало логістичний хаб для фронту. Те ж саме повторилося у 2022 році: привозили поранених, відправляли допомогу, місцеві підприємства перелаштовувалися на випуск дронів та ремонт техніки. І те, що Дніпро знову і знову опиняється у центрі подій – не дивно, бо так вже склалася його історія. Далі на dnepryes.
Від козацьких зимівників до імперського форпосту
У XVI–XVIII століттях на місці сучасного міста Дніпро вирувало козацьке життя. Зростали найвідоміші козацькі зимівники і слободи: Стара Самарь, Новий Кодак, Таромське, Діївка. Там ремонтували човни, робили запаси та стримували татарські набіги.
Історія в датах:
- 1635 рік – польська влада за проєктом інженера Гійома де Боплана збудувала фортецю Кодак для контролю над запорозькими козаками;
- 1688 рік – московська влада звела Новобогородицьку фортецю – першу велику військову базу на запорізьких землях;
- 1787 рік – цариця Катерина II офіційно заснувала Катеринослав, який одразу перетворився на головний форпост Новоросії та опору Російської імперії для контролю над Диким полем і шляхом до Чорного моря.
Козацькі поселення не зникли, а стали фундаментом нового міста. Містяни Катеринослава давно звикли жити зі зброєю в руках і швидко організовуватися. Саме тому протягом наступних століть місто залишалося стратегічним вузлом, через який проходили війська, вантажі та накази. Географія диктувала просту істину: хто контролює берег, той утримує і значну частину півдня України.
Боротьба за Катеринослав під час Української революції
Після проголошення Української Народної Республіки Катеринослав став одним із найважливіших міст на південному сході країни. Через нього проходили залізниці, там працювали великі заводи, а контроль над переправами через Дніпро відкривав шлях до Донбасу, Криму та Причорномор’я. Саме тому місто неодноразово ставало ареною запеклих боїв.
Хто боровся за Катеринослав:
- грудень 1918 року – війська Директорії УНР під командуванням Симона Петлюри витіснили з міста сили гетьмана Павла Скоропадського, хоча утримати Катеринослав надовго не вдалося, його захопили більшовики;
- вересень 1919 року – армія УНР під командуванням полковника Юрія Тютюнника разом із Революційною повстанською армією Нестора Махна вибила з міста більшовицькі війська;
- грудень 1919 року – місто перейшло під контроль Добровольчої армії генерала Антона Денікіна.
За роки революції влада в Катеринославі змінювалася постійно, що вкотре підтвердило важливість контролю над містом для кожної політичної сили.
Битва за Дніпро: річка, яка стала межею
Минуло кілька мирних десятиліть, і в роки Другої світової війни тодішній Дніпропетровськ знову став одним із головних центрів бойових дій. Восени 1943 року окупанти кинули всі сили, щоб утримати “Східну стіну” по річці Дніпро. Гітлер наказав перетворити водну перешкоду на неприступну фортецю.
Що зробило битву особливо жорстокою:
- ширина Дніпра у нижній течії сягала кількох кілометрів;
- правий берег був значно вищий і крутіший за лівий;
- вздовж річки стояли потужні ворожі укріплення.
Командування на чолі з маршалом Георгієм Жуковим, чітко розуміло: без плацдарму на правому березі подальший наступ на захід неможливий. У ніч на 26 вересня радянські солдати почали форсування Дніпра під шквальним вогнем. Ця битва стала однією з найкривавіших операцій Другої світової війни – десятки тисяч загиблих у кожній армії. Саме на Дніпрі зламали хребет гітлерівській обороні півдня України. Місто знову довело свою стратегічну ціну: хто утримує цей вузол, той контролює регіони.
Радянська кузня: місто з особливим режимом
Після Другої світової війни тодішній Дніпропетровськ не лише відбудували, а й зробили містом з обмеженим доступом. Причиною такого розпорядження став Південний машинобудівний завод імені Макарова (Південмаш) – одне з головних підприємств ракетно-космічної галузі СРСР.
Серед його головних розробок:
- міжконтинентальні балістичні ракети;
- ракети-носії для запуску супутників і космічних апаратів;
- програма “Енергія – Буран”.
Саме завдяки Південмашу Дніпропетровськ став одним із головних центрів ракетної промисловості СРСР. Там працювали тисячі інженерів і конструкторів, чиї розробки вважали суворою державною таємницею.
Видатні діячі Південмашу
Вчені цього підприємства не боялися складних задач. Вони працювали в умовах тотальної секретності та величезного тиску. Кожен із них залишив свій слід в історії заводу.
У лідерах цього списку:
- Михайло Янгель – конструктор, який створив ракети, що стали основою ядерного щита;
- Володимир Уткін – продовжувач справи, що удосконалив всі проєкти;
- Олександр Макаров – директор, котрий контролював завод;
- Леонід Смірнов – керівник космічного напрямку.
Ці прізвища для місцевих інженерів стали легендами. Завдяки їм тодішній Дніпропетровськ отримав славу міста, де вміють робити складні речі швидко та надійно. І саме ця репутація допомогла вистояти на початку XXI століття.
2014 рік: перші добровольці та новий форпост
Коли у 2014 році на Донбасі почалася війна, Дніпро знову перетворився на форпост. Добровольці записувалися до батальйону “Дніпро-1” та до тероборони, лікарі вчилися оперувати бойові поранення.
Волонтери швидко розгорнули роботу, найвідомішими діячами того часу стали:
- Тетяна Ричкова – одна з організаторок допомоги військовим у перші місяці війни;
- Юрій Бірюков – засновник фонду “Крила Фенікса”;
- Тарас Чмут – майбутній голова фонду “Повернись живим”;
- Наталія Воронкова – співзасновниця волонтерської ініціативи “Армія SOS”.
Активісти збирали машини, бронежилети, аптечки. Логістика йшла через Дніпро, бо місто стояло зручно – неподалік від фронту, але безпечно, щоб стати надійним хабом. Саме тоді Дніпро знову показав свою суть. Як і за часів козацької вольниці, люди не чекали наказів, а одразу бралися до справи.
Повномасштабне вторгнення: місто, яке не зламалося
24 лютого 2022 року Дніпро прокинувся від вибухів. Перші ракети прилетіли рано-вранці, але містяни не розгубилися. Вони вже мали досвід 2014 року і знали, як діяти.
У перші тижні повномасштабної війни:
- волонтерські штаби налагодили збір і доставлення допомоги для фронту;
- місцеві підприємства та майстерні почали працювати на потреби оборони;
- лікарні міста швидко перетворилися на головні центри допомоги пораненим.
Волонтерка Ольга Логуш із проєктом “Бобова чашка” приготувала тисячі порцій сухих супів для військових. Засновник спільноти Module, музикант Євген Гончаров вступив до аеророзвідки. І таких містян було багато. Дніпро вкотре довів, що вміє тримати удар. Попри ракетні обстріли, місто лікувало поранених, приймало переселенців, забезпечувало військових і залишалося одним із головних тилових центрів України.
Чому Дніпро знову опинився у центрі подій?
У цього міста є три сильні переваги. Перша – розташування на великій річці, яка протягом століть залишалася важливим шляхом і природною межею. Саме тому за Дніпро постійно точилися запеклі бої: від козацьких часів до XXI століття.
Друга сила міста – його заводи та інженери. Колись тут будували ракети, а з початком російсько-української війни почали ремонтувати техніку, виготовляти обладнання та допомагати армії.
Третя, найбільша сила – люди. У 2014 році вони одними з перших стали на захист країни, коли знову прийшла війна у Дніпро. У 2022-му сформували нові волонтерські штаби, прийняли сотні тисяч переселенців, підтримали військових і поранених. Для дніпрян це – не виняток, а звична готовність діяти, коли країні важко. Так що часи минають, але роль Дніпра в історії України залишається незмінною.
Джерела:
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/kraeznavstvo_istoriya_Dnepr_kozactvo
- https://www.bbc.com/ukrainian/features-41303489
- https://glavnoe.dp.ua/articles/forpost-na-skhodi-ukrainy-ta-misto-kosmichnoi-slavy-dnipro-ochyma-mistian/
- https://guides.lib.uconn.edu/ukraine/revolution-civilwar
- https://www.historicalmaterialism.org/ukraine-1917-socialism-and-nationalism-in-a-world-turned-upside-down/
- https://www.nationalww2museum.org/war/articles/history-through-viewfinder-38
- https://tyzhden.ua/forpost-dnipro-reve-ta-stohne-ale-trymaie-strij-chastyna-2/
- https://www.golos.com.ua/article/329017
- https://gorod.dp.ua/news/149003
- https://gorod.dp.ua/news/181986