Одним з найважливіших представників правозахисного руху у нашому місті за радянських часів вважається Петро Розумний. Подолавши спротив становленню вільної України, він став місцевим символом боротьби в умовах голоду, війни та арештів. Далі на dnepryes.com.ua.
Ранні роки та громадська діяльність Петра Розумного
Петро Розумний народився 7 березня 1926 року у селі Чаплинка на Катеринославщині. Після цього його сім’я переїхала у село Пшеничне на вільні необроблені землі правого берега. Політика переселення дозволила їм отримати 12 десятин землі та тимчасово звільнитися від податків. Втім, хлопчик був змушений рано залишитися без батька, який помер під час відбування терміну ув’язнення у 1933 році. Незважаючи на втрату головного годувальника, його сім’я змогла вижити під час Голодомору завдяки схованому зерну.
У період розпалу Другої світової війни Петро Розумний був депортований до Німеччини на примусову роботу у 1942 році. Відпрацювавши на мідноливарному заводі в Айслебені, він зміг звільнитися завдяки втручанню американських військ. Після демобілізації з Радянської армії колишній військовий розпочав навчання у Дніпропетровському інституті іноземних мов у 1948 році. Здобувши освіту у 1952 році, випускник працевлаштувався учителем англійської мови у Почаєві. У 1959 році він продовжив свою діяльність у Кременецькому краєзнавчому музеї, де познайомився зі своїм майбутнім товаришем та колегою Євгеном Сверстюком.
У 1961 році Петро Розумний був ошуканий та заарештований за підозрою в антирадянській діяльності. Через 6 днів КДБ звільнив його, дозволивши йому далі вчителювати у селищі Солоне на Дніпропетровщині. Втім, громадський діяч не бажав приховувати свої патріотичні погляди та поширював у школі заборонені вірші та твори. Нехтуючи необхідністю виховувати молодь у комуністичному дусі, він розповідав дітям про Павла Тичину, Євгена Маланюка, Василя Симоненка та інших українських літературних діячів.
Вимушено залишивши педагогічну справу, Петро Розумний був знову ошуканий та затриманий на 4 дні через справу Івана Сокульського. Оскільки вимоги показань проти заарештованого виявилися марними, його відпустили та дозволили продовжити роботу будівельника. Переїхавши до Івано-Франківська, громадський діяч стикнувся з черговими обшуками, 4 запитами на допит та примусом відмовитися від антирадянських поглядів у 1977 році.
Через прагнення провадити правозахисну діяльність Петро Розумний став членом Української Гельсінської групи у 1979 році. Однак вже наприкінці року він був затриманий за носіння саморобного ножа як незаконної холодної зброї та засуджений до 3 років позбавлення волі. Після винесення вироку громадський діяч відбував покарання таборі загального режиму у Жовтих Водах на Дніпропетровщині. Повернувшись на свободу, він був змушений працювати у колгоспі у селі Пшеничне.
Як один з вільних членів Української Гельсінської групи, Петро Розумний підписав заяву про відновлення її діяльності у 1988 році. У 1990 році він став співзасновником та очільником Дніпропетровської філії Української Гельсінкської Спілки. У результаті створення Української Республіканської партії громадський діяч обійняв посаду її секретаря у закордонних справах. Провадивши правозахисну та громадську діяльність до кінця життя, він помер через вади серця 20 березня 2013 року в Івано-Франківську.
Визнання та значення досягнень Петра Розумного для міста
Петро Розумний відіграв важливу роль у правозахисній та громадській діяльності нашого міста. Переживши радянський голод, війну та ув’язнення, він не залишив своїх патріотичних поглядів та боровся за відновлення української свідомості. За свою діяльність громадський діяч був вшанований орденом «За мужність» І ступеня та перейменуванням вулиці у Дніпрі на його честь.
