Розбитий двір, темний сквер, занедбаний дитячий майданчик – у Дніпрі вистачає проблем, на які мешканці роками звертають увагу міської влади. Але скарга у соцмережах і реальний вплив на рішення чиновників – різні речі. Далі на dnepryes.
Громадський бюджет дає містянам шанс долучитися до розподілу міських коштів, а електронні петиції допомагають сформувати підтримку й вимагати від влади конкретних дій. Навіть під час російсько-української війни звернення залишаються активними. Платформа працює, пропозиції подають щотижня, вони стосуються переважно проблем транспорту, укриттів, доброустрою, фінансування ЗСУ.
Як формували бюджет участі?
Вперше на “Бюджет участі” у Дніпрі виділили 10 мільйонів гривень у 2017 році. Мешканці могли пропонувати зміни для своїх дворів, шкіл і вулиць, а потім переконувати сусідів підтримати ідеї голосуванням. За кілька років сума на програму зросла до 48 мільйонів гривень, а за перші 5 років на неї спрямували майже 190 мільйонів.
У 2020 році міська рада продовжила програму до 2025 року й передбачила фінансування у розмірі до 0,5% загального бюджету Дніпра. Щоб отримати кошти, недостатньо написати, що у дворі потрібен майданчик або біля школи небезпечно ходити. Треба підготувати проєкт і здобути підтримку містян. А потім контролювати, чи дійсно задум реалізовують, а не залишають на папері.
Правила гри: скільки коштує проєкт?
Подати заявку можна на сайті або у пункті супроводу. Але є нюанс: місто не оплатить будь-яку ідею. Проєкт має стосуватися справ, за які відповідає міська рада, і його треба встигнути виконати протягом бюджетного року.
Схема проста:
- спочатку заявку перевіряють фахівці;
- потім за неї голосують мешканці.
Якщо проєкт переможе, його передадуть міським департаментам для реалізації. Тому важливо не лише висунути перспективну ідею, а й чітко сформулювати: що треба зробити, скільки це коштуватиме.
Житловий масив “Парус” і Шевченківський район
На житловому масиві “Парус” у Дніпрі містянка Ганна Рикова вирішила сама взятися за проблеми свого двору. Біля будинку вона домоглася облаштування понад 300 квадратних метрів пішохідних доріжок, потім – спортивного майданчика для підлітків з турніками та кільцями. Ще один майданчик із 7 тренажерами для воркауту облаштували на вулиці Метробудівській.
У Шевченківському районі Дніпра мешканці теж скористалися можливістю привести до ладу свої двори. З 2017 року вони подали 266 заявок, 85 проєктів перемогли, загальна сума залучених коштів склала понад 36 мільйонів гривень. Лариса Свідовська з проспекту Богдана Хмельницького реалізувала аж 4 проєкти, останній – дитячо-спортивний майданчик за 800 000 гривень.
Найактивніший двір міста і люди, які його змінили
10 проєктів і понад 3 мільйони гривень – таким був результат зусиль дніпрянки Ольги Худої з Інженерної вулиці. З 2018 року вона раз за разом подавала заявки, щоб привести до ладу свій двір.
І досягла мети, за виділені кошти:
- облаштували дитячі та спортивні майданчики;
- проклали доріжку між будинками;
- встановили лави та урни;
- висадили квіти;
- замінили труби та електромережі.
Історія цього двору свідчить, що бюджет участі – можливість домогтися змін і спрямувати міські гроші на потреби дніпрян. Найчастіше подають проєкти для ремонту дворів і будинків, облаштування дитячих та спортивних майданчиків, оновлення комунальних закладів. Щоб спробувати повторити результат пані Ольги, варто почати з конкретної проблеми, яку можна розв’язати за допомогою міського бюджету.
Електронні петиції: як працює механізм?
Якщо міська влада не реагує на проблему, дніпряни можуть зібрати підписи під електронною петицією. Створити її зручно на платформі EDEM або на сайті міськради. Але зібрати голоси непросто: протягом 90 днів петицію мають підтримати 3000 людей. Якщо підписів менше, звернення розглядатимуть за загальною процедурою.
Спочатку у Дніпрі для розгляду встановили межу на 500 голосів. Потім планку підняли:
- у 2017 році – до 900;
- у 2018 році – до 1000;
- у 2020 році – до 3000.
Коли потрібні підписи зібрано, петицію передають на розгляд робочої групи, а її висновок – міському голові. Він може доручити службам Дніпра розібратися з проблемою або винести питання на сесію міськради. Та навіть 3000 голосів не змушують владу автоматично виконати вимогу, вони лише дають мешканцям можливість офіційно домогтися розгляду. Підписи також перевіряють, бо голосувати мають право тільки члени територіальної громади Дніпра.
Як громаді відстоювати свої права?
Щоб добитися успіху, треба знати схему дій. Отже, проєкти бюджету участі подають через офіційну платформу, а петиції поширюють у соцмережах і місцевих чатах.
Для інших звернень передбачені:
- сайт Дніпровської ради;
- застосунок “єДніпро”;
- гаряча лінія 1530.
Якщо міська влада відмовляє, варто з’ясувати причину й перевірити, чи можна оскаржити рішення. У справах щодо петицій про фінансування ЗСУ доходило навіть до судових позовів. Громадські об’єднання також можуть отримати кошти на свої ініціативи через спеціальні конкурси.
Що робити, коли міська влада відмовила?
Подати заявку чи звернення – лише перший крок. Далі треба перевірити, яке рішення ухвалила влада щодо петиції. Якщо справа загальмувала, необхідно надіслати письмове звернення до департаменту чи управління, де розглядали питання, й попросити письмово пояснити причини відмови. Звернення можна подати через канцелярію міськради або застосунок “єДніпро”.
Схема дій проста:
- проєкт відхилили через помилки у документах або кошторисі – перевірити зауваження й виправити недоліки, якщо правила дозволяють подати заявку вдруге;
- петиція не набрала потрібної кількості голосів – активніше поширювати її серед мешканців, якщо ще є час на збирання підписів;
- влада пояснила відмову браком коштів або повноважень – вимагати посилання на конкретні норми закону та з’ясувати, який орган відповідає за розв’язання цієї проблеми.
Якщо рішення суперечить закону, його можна оскаржити в органі, якому підпорядковується установа, що ухвалила рішення. Або звернутися до адміністративного суду. Для цього необхідно підготувати позов, вказати, яке рішення оскаржується, чому воно незаконне, чого саме вимагає громада. До позову додають письмову відмову й документи, які підтверджують порушення. Подати заяву можна через канцелярію суду, поштою або онлайн через систему “Електронний суд”. Перед поданням важливо уточнити: до якого саме суду треба звертатися, скільки часу залишається на оскарження.
Про те як бюджет участі вийшов за межі дворів
Дніпряни звикли бачити результати бюджету участі у змінах власних дворів та осель, коли подають електронні петиції. Але міські конкурси дають змогу підтримувати й інші важливі ініціативи. У 2025 році Дніпро запровадив програму співфінансування проєктів для сил безпеки й оборони. На конкурс подали 12 заявок, і всі отримали фінансування. Проєкти обійшлися у майже 12,5 мільйона гривень: понад 8 мільйонів виділило місто, решту внесли учасники.
Основна увага приділялася:
- дронам;
- системам радіоелектронної боротьби.
Ще можуть отримати міське фінансування громадські об’єднання. На один проєкт реально залучити до 300 000 гривень, загальний фонд конкурсу становить 2,5 мільйона. Це шанс перетворити задум громадської організації на конкретну справу, не покладаючись лише на внески учасників.
Джерела:
- https://www.osoby.com.ua/3000-golosiv-i-shho-dali-naskilky-petycziyi-dnipryan-realno-vplyvayut-na-misku-vladu/
- https://www.dnipro.media/yak-u-dnipri-ignoruyutsya-petytsiyi-pro-finansuvannya-zsu-byurokratiya-chy-sabotazh/
- https://most-dnepr.info/news/society/201435_realizatsiya_byudzhetu_uchasti_dnipri.htm
- https://glavnoe.dp.ua/articles/zavdiaky-prohrami-biudzhet-uchasti-radykalno-vydozminyvsia-12-kvartal-za-ostanni-kilka-rokiv/
- https://larp.media/2025/02/05/yak-miska-vlada-dnipra-poborola-misczevi-petycziyi-na-platformi-e-dem/
- https://dnipro.tv/news-dnipro/dnipro-investuie-v-peremohu-misto-spivfinansuie-12-proiektiv-na-dopomohu-sylam-bezpeky-i-oborony-ukrainy-iaki-peremohly-u-vidpovidnomu-konkursi/
- https://petition.e-dem.ua/dnipro
- https://vidomo.media/ukr/war/1787144469-dnipro-vidiliv-dodatkovi-subventsiyi-dlya-sil-oboroni-pryami-vidatki-mista-na-viynu-syagnuli-mayzhe-11-mlrd-grn