Будівля міської ратуші або думи у Дніпрі є однією з визначних пам’яток міста. Раніше тут проводилися екскурсії для гостей міста, а місцеві жителі захоплювалися задумом архітектора, який працював над будівництвом. Депутати і мери виявляли інтерес до поліпшення фасаду та зовнішнього вигляду будівлі.
Але коли у місті з’явилася перша ратуша і яка її історія, мало хто знає. Розповімо про це докладніше на dnepryes.com.ua.
Поява ратуші у Дніпрі
Перша так звана “міська дума” з’явилася у Дніпрі у 1787 році, тоді місто ще мало назву Катеринослав. Очолював орган влади міський голова, це був попередник сучасної міської ради та її виконкому.
Також 1787 рік вважається знаковою датою, бо саме тоді почала формуватися система органів міського самоврядування. Цікаво, що історія виникнення першої міської думи, як і особистість першого міського голови, Івана Шевельова, залишаються вивченими не до кінця, історики постійно знаходять нові факти та загадки.
Відомо, що систему міського самоврядування Катеринослава розробили на основі документа під назвою “Жалувана Грамота містам”, виданого у 1785 році. Це був законодавчий указ, який підписала імператриця Катерина II, він вважався дуже прогресивним для свого часу, адже зрештою призвів до бурхливого зростання міст, зокрема й Катеринослава.
Згідно з грамотою, міська громада отримувала права юридичної особи і фактично завдяки їй було засновано органи самоврядування. Документ регламентував права та обов’язки мешканців міста, соціальну структуру та саму структуру органу.
Структура самоврядування міста у ті часи була схожа на сучасну. “Загальна міська дума” складалася з міського голови та шести членів – по одному від різних громад із населення.
Звісно, наприкінці XVIII століття не існувало сучасного підходу до виборів представників влади, здебільшого питання міста вирішували заможні місцеві жителі – власники великих капіталів і нерухомості.
Міська дума спочатку працювала на лівому березі, а згодом переїхала на правий, а у 1785 році до міста прийшов наказ про створення органів міського самоврядування та виконкомів: загальної та шестиголосної міських дум, що зайняло чимало часу.
Головні питання першої ратуші
Коли міська дума була обрана і приведена до присяги, почали проводити засідання і міськвиконкому. У 1788 році влада дійшла висновку, що потрібно заснувати програму з формування місцевого бюджету, це було одне з найважливіших питань того часу.
Так згодом наповнення бюджету, контроль над доходами і витратами міської громади стали одними з найголовніших напрямів роботи міської думи. Якщо головною особою в місті був виборний голова, то обов’язки з контролю за міським бюджетом, зі збору “казенних та інших податей” було покладено на “городового старосту”. Як правило, староста, як і міський голова, обирався з купців.
У 1788 році дохід міського бюджету становив лише 787 рублів, а витрата – 863 рублі, спостерігався дефіцит коштів.
Витрати міста в основному поклали на “громадську розкладку” – домовласників. У 1793 році бюджет вдалося збільшити вдвічі – до 1570 рублів, тоді як витрати становили тоді 1568 рублів.
На початку 1798 року міська дума постановила заснувати спеціальні книжки, де зазначалися мешканці міста, які сплачували податі, контролювали видатки та доходи міста.
У 1789 році у ратуші з’явилося ще одне нововведення – щомісяця співробітники повинні були складати звіти, згідно з доходами і витратами.
Міська ратуша у ХХ столітті
У 1901 році в центрі Катеринослава вирішили побудувати нову будівлю ратуші. Проєктом займався архітектор Дмитро Скоробогатов, і закінчити його він мав протягом двох років. Пізніше будівлю перепрофілювали, і відкрили там коледж культури і мистецтв.
Варто зазначити, що будівля, побудована за проєктом Скоробагатого, стала однією з найкращих архітектурних у Дніпрі. За зразком міських ратуш Західної Європи зодчий спроєктував триповерхову будівлю з високим цокольним поверхом, що виходить головним фасадом на Катерининський проспект.
Відомо, що перед архітектором стояло кілька складних завдань. Передбачалося, що ця будівля мала стати архітектурною домінантою району та міста.
Також міська дума мала стати новим архітектурним шедевром, а не зразком “казарменого класицизму” епохи Миколи I, де головною “родзинкою” була помітна звідусіль каланча.
Від проєктувальника чекали будівлі нової епохи – “золотого століття” Катеринослава, епохи заводів і трамваїв.
Ще одне завдання – вписати будівлю в складний ландшафт на стику пагорба Соборної гори і низинної частини міста.
У підсумку у ратуші з’явився потужний цокольний поверх, де розміщувався міський банк, а на другому поверсі працювали співробітники фінансової сфери – бухгалтери та інші фахівці.
На останньому, третьому поверсі, побудували кабінет міського голови, секретаря і членів управління, канцелярію, адресний стіл, велику і малу думські зали.
Пізніше, коли подібні будівлі для міської влади стали з’являтися і в інших містах, місцева влада вирішила, що вони не можуть називатися ратушами, якщо на фасаді немає годинника.
Тож у 1912 році в отворі найбільшої центральної вежі будівлі з’явився величезний за розміром електричний годинник із циферблатом, який світився у нічний час, грала музика. Це викликало захоплення у жителів міста.
Годинник міської думи мав нестандартну форму циферблата – квадратну, а замість римських цифр на ньому були арабські, що було не властиво для тих часів.
Згодом годинник не раз оновлювали та реставрували, але з 1980-х років він не працює, а циферблат його частково розбитий.
У 1919 році думу ліквідували за рішенням більшовиків.
У 1982 році органи міського самоврядування переїхали у нову, більшу за розміром будівлю, а будівлю колишньої думи та Управи передали училищу культури.
Пізніше міську думу знову перенесли, але вона залишилася на тій самій вулиці.