Сергій Леонідович Тігіпко народився 13 лютого 1960-го року в місті Драганешти, що у Синжерейському районі Молдавської РСР (коли ще був Радянський Союз). Сергій Леонідович відомий як український політтехнолог, політик і підприємець, особливо у Дніпрі, де навчався і обіймав високі посади у владі нашого міста. Також Тігіпко відомий як голова партії “Сильна Україна” (період 2009-2012-х років, а потім знов з 2014-го року). Він також був віце-прем’єр-міністром України (в період 2010-2014-х років) та міністром соціальної політики з 2010-го по 2012-й рік. Далі на dnepryes.
Тігіпко має довгу і видатну кар’єру в українській політиці. Він обіймав посаду міністра економіки з 1999-й по 2000-й рік і був кандидатом у президенти України в 2010-му і 2014-му роках. Тігіпко також був народним депутатом України, зокрема у III, IV та VII скликаннях. У березні-місяці 2012-го року його призначили заступником голови Партії регіонів.
Кар’єра Тігіпка не обмежується політичним життям – Сергій Леонідович також є досить успішним підприємцем. Варто відмітити й той факт, що він був на посаді голови Національного банку України в період 2002-го по 2004-й роки, на якій відігравав провідну роль, зокрема в ході передвиборчої кампанії Віктора Януковича під час президентських виборів у 2004-му році. З 2007-го по 2009-й рік Тігіпко залишався на посаді голови правління української філії Сведбанку.
Ранні роки професійної діяльності у тодішньому Дніпропетровську
Як вже було згадано вище, Сергій Леонідович Тігіпко народився у лютомі-місяці 1960-го року в селі Драганешти. Цей населений пункт знаходиться у Синжерейському районі Молдавської РСР. Пізніше він вирішив переїхати до тодішнього Дніпропетровська, де здобував вищу освіту, а також відкривав перші власні підприємці проєкти.
Так, вже у 1982-му році Тігіпко успішно опанував Дніпровський металургійний інститут за спеціальністю “інженер-металург”. Пізніше, у 1997-му році, він отримав ступінь кандидата економічних наук – йому вдалося захистити дисертацію на тему “Формування та державне регулювання системи комерційних банків в Україні”. А вже через деякий час Тігіпко став автором своєї монографії – “Банківські реформи в країнах Східної Європи та Росії”.
Кар’єра у Дніпропетровську
Після служби в танкових військах Збройних сил СРСР у період 1982-1984-х років, Тігіпко залишався членом Комуністичної партії Радянського Союзу (період 1984-1991-х років). З 1984 по 1986-ті роки Сергій Леонідович працював на посаді секретаря комітету комсомолу, завідувача відділення, заступника директора з навчально-виробничої роботи при Дніпровському механіко-металургійному технікумі.
Після звільнення з радянської армії, Тігіпко обіймав різні посади в комсомолі та Комуністичній партії, в тому числі завідувача відділу пропаганди та агітації Дніпровського міського комітету комсомолу та другого секретаря Дніпровського міськкому комсомолу. Пізніше став завідувачем відділу пропаганди та агітації Кіровського районного комітету Компартії України в Дніпрі та секретарем з пропаганди та агітації Дніпровського обкому комсомолу.
У 1989-му році він став вже першим секретарем при Дніпровському обласному комітеті “ЛКСМУ”, а в період з червня 1990-го по серпень 1991-го року Тігіпко мав членство у ЦК Компартії України. На початку 1990-х років майбутній підприємець познайомився з Леонідом Кучмою, який в той період часу був лише директором заводу “Південмаш” у Дніпрі.
У жовтні 1991-го року він приєднався до банку “Дніпро” – Сергій Леонідович обіймав посаду заступника голови правління, а вже у березні 1992-го року став головою правління “Приватбанку”, який він перетворив на фінансово-промислову групу під назвою “Приват”. Група володіє значними активами в металургійній та нафтовій промисловості, а також у засобах масової інформації. На початку своєї кар’єри Тігіпко займав кілька керівних посад у Комуністичній партії та комсомолі, перш ніж стати успішним бізнесменом і політиком.
Із дніпровського посадовця до посади міністра України!
За своє політичне життя Сергій Тігіпко займав різні урядові посади, зокрема він був віце-прем’єр-міністром з економічних питань в уряді Павла Лазаренка (в період з квітня 1997-го року) та в самому уряді Валерія Пустовойтенка. Приблизно у той самий період часу Сергій Леонідович вже мав досвід міністра економіки (з 31 грудня 1999-го року по 5 липня 2000-го року).
2001-го року у житті цієї людини сталися важливі події. Наприклад, того року він вирішив добровільно покинути бізнес-фінансову групу “Приват”. В травні 2001-го року він розглядався як можливий кандидат на посаду прем’єр-міністра, адже тоді подав у відставку Віктор Ющенко. Вже наступного року, у грудні-місяці Тігіпко обіймав посаду голови Національного банку України.
Важлива роль Сергія Тігіпко в політичному житті
Сергій Тігіпко відігравав активну роль в українській політиці, займаючи різні посади та роблячи значні внески. Так, у 2012-му році він розробив законопроект про декриміналізацію економічних злочинів, який мав на меті покращити інвестиційний клімат та привести національне законодавство у відповідність до європейських стандартів. У 2012-му році Тігіпко був призначений заступником голови “Партії регіонів”, а в 2014-му році висунув свою кандидатуру на посаду президента. Він висловив зацікавленість в тому, щоб очолити “Партію регіонів”.
Його політична діяльність не обійшлася без критики. Так, є відомим факт, що Сергій Тігіпко знаходиться в загальній кількості серед тих депутатів, які голосували за відомі “диктаторські закони” (голосування відбулося в січні 2014-го року). Не менш важливо зауважити й те, що згодом його було виключено з “Партії регіонів”, тож він залишився безпартійним.
Особисте життя підприємця
Сергій Тігіпко був одружений три рази. Його першою дружиною була Наталія Тігіпко, яка була з ним з 1981-го по 2004-й рік. Свою дружину Сергій називав принцесою, яка поєднала в собі найкращі риси попелюшки, а їхнє перше знайомство стало одним із найбільшим успіхом у житті двох. Розлучення Наталії та Сергія Тігіпко пройшло без вагомих труднощів – разом нажите майно було поділено порівно, адже власний дохід мав як і чоловік, так і дружина. Наталія Тігіпко залишається керівником власного бізнесу – медичної клініки “ТАС”, “Економічна газета”, ТОВ “Нафтогаз Сервіс”, перша міжнародна фінансова корпорація та ТОВ “ВС Екстра ЛТД”.
За період сумісно прожитих 23-х років у Сергія та Наталії з’явилася донька, Ганна Тігіпко, 1984-го року народження. Відомо, що вона здобула освіту в Оксфорді, а до сучасних років вона є власницею однієї з компаній батька. І його банк, і група “ТАС” була названа саме на її честь – доньки Анни.
Сергій Тігіпко був тричі одружений і має семеро дітей: донька Анна від першої дружини Наталії; Тимофій (2002 р.н) Анастасія (2005 р.н.) і Леонтій (2008 р.н.) від другої дружини Вікторії; Сергій (2011 р.н.), Станіслав (2013 р.н.) і Олександр (2016 р.н.) від третьої дружини Алли Зіневич.
Сергій Леонідович відомий своєю підприємницькою діяльністю – так, він володіє цілою низкою підприємств, серед яких є ПП “Сітітренд-Крок”, ПАТ Страхова компанія “Індустріальна” та ФПГ “ТАС”, яка саме й була названа на честь його доньки Анни Тігіпко. Крім цього, він володіє низкою інших компаній – наприклад, у 2016-му році він придбав приблизно 99% акцій “Універсал Банку”, в складі якого є й відомий “Монобанк” як одна з його філій. У жовтні 2019-го була видана стаття журналу “НВ” – “Топ-100 найбагатших українців”. Станом на той період часу, Сергій Тігіпко посідав 17 місце за власним капіталом. Нагороджений орденом Почесного легіону, а також володіє українською, російською та французькою мовами.