Життя кожного міста не буває без злочинців, тому в давньому Дніпрі, який колись називали Катеринославом необхідні були поліцейські підрозділи, які б боролися зі злочинністю. Звісно, люди закону долучалися не тільки для покарання винних, а й для утиску окремих верств населення. Відомостей про поліцію того часу є не так багато, але вони цікаві. Далі на dnepryes.com.ua.
Структура поліції Катеринослава 1980-х років
На початку 1860-х років Катеринослав (Дніпро) потребував реформування поліцейської системи, бо необхідно було посилювати владу. Так після запровадження селянської реформи 19 лютого 1861 року державі треба було структурувати поліцейський апарат, щоб зупиняти будь-які невдоволення селян, що страждали від наслідків реформ.
В структуру міської поліції губернського міста входив поліцмейстер, дільничні пристави та квартальні наглядачі. До управління поліції належала й пожежна команда з брандмейстром. Губернську повітову поліцію утворював колегіальний орган, що називався земський суд. Туди входив справник, неодмінний засідатель, засідатель від корони по корчемним справам та секретар суду. Сільську поліцію утримували мешканці селищ у повітах, а міста проводили фінансування з власних бюджетів. Всі видатки на поліцію, крім корчемних засідателів, фінансувалися земськими зборами.
Поліція міста в 1914-1918 роки
Після Першої світової війни кримінальний стан в Катеринославі загострився. В мегаполісі зросла кількість пограбувань, вбивств з вогнепальної зброї, нальотів на фінансові та торговельні установи, зґвалтування. Довелося розширювати зону поліцейської відповідальності та межі правових компетенцій.
У воєнний час зросли обов`язки поліціянтів, бо додалось багато завдань забезпечення спокою цивільних, військових частин, майна, що працювало на забезпечення фронту. Вони почали займатися охороною військових та стратегічних об`єктів, перевозили військовополонених, інтернували до центру країни іноземців.
З серпня 1914 року в місті поліція цілодобово охороняла пункти приймання біженців, військові шпиталі, потяги. Вони шукали дезертирів, були залучені до паспортного контролю. Оскільки діяльність поліції збільшилась, то зросли й фінансові витрати на їх утримання й забезпечення кінної варти, тому у квітні 1914 року створили Катеринославське товариство взаємної допомоги чинів поліції.
Робота поліціянтів
На початку Першої світової війни губернським інспектором був Герасим Львович Терентьєв. Почав погіршуватись соціально-економічний стан в місті в другій половині 1915 року на початку 1916 року, що значно впливало на пріоритети завдань поліцейського управління. У 1915 році губернією прокотилася хвиля страйків робітників, що вимагали на 20-30% підвищення зарплат. Поліція наглядала й придушувала такі виступи.
В 1916-1917 роках поліція почала вести боротьбу зі спекуляцією харчових продуктів, дефіцит яких був у місті. Через це зростало невдоволення мешканців й вони виходили на виступи та робили заворушення, посилюючи криміногенну ситуацію. Міські правоохоронці не змогли ефективно протистояти таким масовим бунтам, що теж впливало на місто.
30 жовтня 1916 року було затверджено положення “Про посилення поліції в 50-ти губерніях та покращення матеріального положення поліцейських чинів”. Таким чином влада хотіла купити лояльність поліцейських. У 1916 році поліцмейстером міста був підполковник Олексій Анісімович Білоконь. В попередньому році кадрові перестановки та ротації негативно вплинули на ефективність діяльності поліції Катеринослава.
Під час війни проходили зміни, щоб слідкувати за промисловими об`єктами. Історики вважають. Що саме тоді утворили Амур-Нижньодніпровську поліцейську частину. Її очолив Борис Іванович Красовський. Ця частина реагувала на позаштатні ситуації, опікувалась охороною промислових об`єктів, зупиняла страйки, саботажі, диверсії.
Зміна керівництва
Начальником загону кінної варти цієї частини в 1916 році став Григорій Іванович Сидоренко, що тимчасово був поліцейським наглядачем Катеринославської міської поліції. В цьому ж році відділення розшуку очолив Олександр Федорович Кірста.
Такі перестановки кадрів та розширення особового складу не принесли позитивних змін в роботі міської поліції, що не могла побороти злочинність та протистояти масштабному революційному підйому мешканців, які були спричинені поганим життям, незадовільними соціально-економічними умовами, зростанням деструктивних політичних процесів.
З Лютневою революцією 1917 року органи правопорядку трансформували. В той період змінили їх чисельний та якісний склад, бо багато поліцейських чинів почали звільнятися зі служби. В ході революції поліцію міста роззброїли члени міського революційного комітету, а зброю було передано військовим частинам катеринославського гарнізону. Перед новим складом органів правопорядку поставили нові стратегічні цілі та завдання.
Цікавий факт
В документах є відомості, що арештантське відділення в`язниці міста зруйнували в лютому 1917 року в час Лютневої революції. Ходили чутки, що в`язницю міг підірвати Нестор Махно, щоб звільнитися. Дізнатися справжні обставини та момент руйнації арештантського відділення було і є завданням краєзнавців міста.