Микола Щолоков був досить відомою особистістю на території Дніпропетровщини в радянський період. Він глибоко вивчав економічні науки, був державним діячем і навіть обіймав високу посаду міністра внутрішніх справ. Певний час був на посаді голови міста. Чим запам’ятався Щолоков в історії Дніпропетровщини? Далі на dnepryes.
Становлення Щолокова
Щолоков народився у далекому 1910 році в Луганській області. Виховувався у звичайній робітничій сім’ї. Батько був металургом, а мати – лікарем. Коли Щолокову виповнилося 12 років, він пішов і сам працювати на шахту коногоном. У 16-річному віці вступив до гірничопромислового училища та паралельно працював на шахті, яка знаходилася у Кадіївці. Щолоков був дуже працьовитим та амбітним хлопцем. Тому, коли він закінчив училище, вирішив не зупинятися на досягнутому, а далі розвиватись у професії. Саме так доля у 1926 році привела Щолокова в Дніпро.
У Дніпрі у віці 19 років Щолоков вступив до місцевого металургійного інституту. Під час навчання був завербований у комуністичну партію. З того часу кар’єра Щолоков пішла вгору.
Стрімкий розвиток кар’єри
Після випуску з Дніпропетровського металургійного інституту у 1933 році, Щолоков одразу пішов працювати на завод “Сталь” у селі Алмазне. Зокрема, там на посаді інженера та начальника доменного цеху він пропрацював лише рік. Після цього присвятив цілий рік службі в Червоній армії.
Після служби у лавах Червоної армії його кар’єра почала ще стрімкішими темпами розвиватися. Після повернення з армії він обійняв нову посаду – змінного інженера та заступника начальника доменного цеху заводу металургійного обладнання у Дніпрі. Незадовго, за старання та відповідальну роботу його було підвищено до начальника мартенівського цеху Дніпропетровського металургійного заводу.
Щолоков у політиці
З 1938 року Щолоков почав розвивати свою політичну кар’єру. Зокрема, тоді його було обрано першим секретарем Червоногвардійського районного комітету комуністичної партії більшовиків у Дніпрі. Нова посада відкривала перед ним абсолютно нові можливості та нові горизонти. Натхнений новими можливостями він почав поступово розвивати місто.
Вже через рік старанна на наполеглева робота Щолокова була відзначена. Тому у 1939 році його знову підвищили, а саме його було призначено на посаду голови виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих. Він став останнім довоєнним головою міста.
Операція евакуація
Багатьом у 21 столітті ім’я Миколи Щолокова абсолютно ні про що не говорить. Хоч він і був комуністичним діячем і працював за радянської влади, на посаді міського голови він зробив чимало важливих справ. Зокрема, коли розпочалася Друга світова війна та німецькі війська наступали на Дніпропетровщину, саме Щолоков був відповідальним за евакуацію населення, важливих установ та підприємств міста. Він ніс величезну відповідальність за тил найбільших промислових підприємств міста та створення навколо них оборонних споруд.
Більше того, у перший рік війни він встиг зробити важливий внесок у розвиток і самого міста. Щолоков відповідав за будівництво нового житлового фонду Дніпра, а також його реконструкцію. Він впроваджував та брав участь у розробках важливих будівельних об’єктів. Але на жаль через початок війни більшу частину цих проєктів так втілити і не вдалося.
Трагічна доля
У період Другої світової війни Щолоков брав участь у військових діях, а саме у плануванні та тактиці наступу радянських військ. Зокрема, він був заступником начальника Тилу Північної групи військ Кавказького фронту з політичної частини, а також заступником командира 218-ї стрілецької дивізії та заступником командира 28-го стрілецького корпусу.
Після закінчення війни, Щолоков обійняв посаду заступника міністра місцевої промисловості Української РСР. Деякий час також працював у раді народного господарства та у раді міністрів Молдавської РСР. А з 1966 року він обійняв посаду міністра охорони громадського порядку Радянського Союзу, з 1982 року – міністра внутрішніх справ СРСР. Здавалося б Щолоков пройшов неймовірно величезний шлях становлення та розвитку кар’єри, і його життя налагодилося. Він досяг найвищих вершин, про які інші могли тільки мріяти. Щолоков завжди працював на благо рідного міста та країни, віддаючи всі свої сили та час. Але попри все це, після смерті Брежнєва у 1982 році, Щелокова звільнили з посади міністра у зв’язку з розслідуванням щодо його корупції. Хоча він не мав жодного відношення до корупційних схем у верхівках влади. Крім того, що його звільнили з посади, Щолокова позбавили всіх найвищих звань, які він отримав за свою кар’єру:
- генерала армії;
- героя праці;
- інші.
Це було сильним ударом по Щолокову від якого він довгий час не міг прийти до тями.
Дізнавшись про таке звинувачення, його дружина наклала на себе руки. А за якийсь час за нею пішов і сам Щолоков. Зокрема, він застрелив себе з мисливської рушниці прямо у себе вдома і залишив записку в якій він підкреслив, що за роки роботи він працював на благо народу та країни, і з бюджету країни не взяв жодного гроша. Також у записці він попросив подбати про його дітей, які залишилися сиротами, оскільки вони ні в чому не винні.