Катеринославська міська дума була місцем, де вирішували повсякденні справи міста: на що витрачати гроші, як розвивати вулиці й транспорт, хто відповідатиме за водогін і лікарні. Але впливати на ці рішення могли не всі. Виборців поділяли на 3 групи за сумою сплачених податків: найбагатших, середніх статків і тих, хто платив найменше. Далі на dnepryes.
За місце в думі змагалися містяни з різними поглядами на майбутнє Катеринослава. Одні домагалися змін у міському господарстві, інші – відстоювали власні інтереси, а суперечки між ними визначали, які рішення вдасться проштовхнути. Так формувалася міська дума під керуванням голови – зі своїми правилами, принципами та обмеженнями.
Від мосту через Дніпро до першої печатки
У Катеринославі міське самоврядування почалося з розв’язання важливої проблеми: де взяти гроші на будівництво мосту через Дніпро, як збирати податки й кому доручити ведення міських справ. Вперше зібралися у магістраті купці та міщани 16 березня 1787 року, щоб визначити перших гласних – так тоді називали депутатів. Головою міста став купець Іван Шевельов.
Цікаво, що голосувати тоді могли лише чоловіки, які:
- вже відзначили 25 років;
- мали мінімальний капітал у 5 000 карбованців.
Право на першу печатку думці отримали лише у 1794 році. Тоді налічувалося лише 5-6 гласних із купців та міщан. Вони вирішували, кому дати дозвіл відкрити лавку чи трактир, скільки брати за продукти, як збирати податки й де випасати худобу. Але Катеринослав розширювався, і старих повноважень вже не вистачало для міста, якому були потрібні водогін, зручніший транспорт і впорядковані вулиці. Разом із цими потребами загострювалося й головне питання: хто має головне право вирішувати, як місто розвиватиметься далі.
Групи, кульки та вузьке коло виборців
У Катеринославі міську владу обирали за правилами, які одразу відсікали більшість мешканців. Реформа 1870 року поділила виборців на 3 групи залежно від суми сплачених податків, хоча кожна отримувала однакову кількість місць у думі. Багаті купці й дворяни голосували у перших двох групах, а третю складали дрібні міщани й торговці. Їх презирливо називали “толкучкою”, бо учасники постійно галасували, штовхалися, іноді доходило й до бійок.
Голосували тоді кульками:
- білі – “за”;
- чорні – “проти”.
Обрані гласні могли висунути міського голову, але останнє слово залишалося не за ними. Кандидатуру мав затвердити міністр внутрішніх справ. У 1892 році правила стали ще суворішими. Голосувати дозволили власникам нерухомості вартістю від 1500 карбованців і підприємцям першої та другої гільдій. У грудні того року у Катеринославі вже було 850 виборців, хоча для міста, де жили тисячі людей, це було дуже мало.
На виборах 1893 року робітники, ремісники, дрібні власники та жінки не мали права голосувати, а євреїв губернатор міг призначати до думи лише в обмеженій кількості – не більш як десяту частину її складу. Священники мали тільки одного представника. Виходило, що рішення про міські податки, вулиці та господарство ухвалювали люди, яких більшість катеринославців навіть не могла обрати.
Коли дума почала змінювати вигляд міста?
На початку XX століття робота Катеринославської міської думи стала більш помітною. У місті з’явилися нові школи, торгові ряди, лікарня, ломбард. Та найбільше містяни потребували чистої води й транспорту, який з’єднав би різні частини Катеринослава. Саме на водогін і трамвай дума спрямовувала значну частину коштів, беручи позики та домовляючись з підприємцями про оплату робіт.
У 1901 році гласні затвердили проєкт нового будинку думи, а 16 листопада 1903 року його вже освятили. Це була триповерхова споруда з:
- вежами;
- залом засідань;
- кабінетами;
- банком;
- канцелярією.
У 1912 році на центральній вежі встановили електричний годинник, який світився вночі, чим дуже пишалися містяни. Будинок думи залишався уособленням влади навіть у буремні часи, у місяці революції 1905–1907 років там збиралися на позачергові засідання.
За що саме боролися гласні?
У Катеринославській міській думі могли довго сперечатися через будівництво школи, проведення каналізації чи ціни на хліб. Одні вимагали витрачати гроші на водогін і боротьбу з епідеміями, інші – наполягали на економії або відстоювали власні інтереси. До суперечок додавалося протистояння з губернатором, який міг не затвердити міського голову або скасувати рішення думців. Всередині самої думи теж вистачало проблем: звинувачення у хабарях та розбазарюванні коштів виникали постійно. Тоді засідання зривалися, а важливі рішення не могли затвердити.
Проте гласні вміли не тільки влаштовувати боротьбу за лаштунками. Чимало зусиль вони доклали до:
- відкриття навчальних закладів;
- підтримки художнього музею;
- будівництва нового приміщення для музею імені Поля.
З роками у думі зростала кількість юристів, лікарів, викладачів та інженерів, які виносили на засідання нові питання. Ці діячі наполягали, що місту необхідно дбати не лише про підприємства й торгівлю, а й про освіту та культуру.
1917 рік: від груп до партійних списків
Тільки події 1917 року змінили ситуацію, коли у Катеринославі право голосу залежало від суми податків та майна у власності. Після Лютневої революції Тимчасовий уряд змінив правила: голосувати дозволили жінкам і представникам різних національностей, яким вже виповнилося 20 років. Замість 3-х майнових груп запровадили вибори за партійними списками, а для Катеринослава визначили 113 місць у думі. Тоді за них змагалися різні політичні сили, і кожна мала свої плани на місто.
На вибори 13 серпня вийшли понад 20 партій і блоків, найбільше місць здобули:
- есери;
- меншовики;
- більшовики.
Значну частку отримали також єврейські національні списки, а українські соціалістичні та демократичні сили провели тільки 9 гласних. У думі відразу почалася боротьба за керівні посади й рішення щодо продовольства, охорони порядку та відносин між політиками. Це суттєво ускладнило роботу, адже склад міської ради визначали вже не кілька заможних груп, котрі таки могли порозумітися, а різні за поглядами партії.
Дума під час революції: боротьба за владу та майбутнє міста
Нова дума зібралася наприкінці серпня 1917 року, після чого засідання відбувалися майже щодня. Керувати було складно: на вулицях вирували мітинги, різні політичні сили боролися між собою за вплив на містян. Деякі гласні ще намагалися втримати господарство, але більшість вимагали зламати стару систему й передати владу новим органам.
Через ці суперечки дума дедалі менше нагадувала місце, де можна спокійно узгоджувати міські справи. У такому складі вона проіснувала до початку 1918 року, міське самоврядування протрималося ще рік.
Що нова влада запозичила у “буржуазної” думи?
Коли більшовики ліквідували Катеринославську міську думу на початку 1919 року, їм довелося братися за розв’язання всіх нагальних для міста проблем. Катеринослав вже мав надійну систему господарства, яку треба було лише підтримувати у належному стані.
Тому у роботі нового управління збереглися принципи, за якими працювала Катеринославська дума:
- одне керівництво для всього міста;
- окремі служби для виконання різних завдань;
- єдиний контроль;
- схема наповнення казни через податки;
- облік майна та витрат містян.
І це тоді було логічним, адже місто постійно мало потребу у воді, електриці й транспорті. І людям було байдуже, хто та як все це забезпечить.
Спадщина, яку важко виміряти
Так, Катеринославська міська дума часто перетворювалася на майданчик гострих суперечок. Але все ж таки свою справу вони знали. Події після революції 1917 року стали важким випробуванням для всіх катеринославців, адже постійно змінювалося коло діячів, які впливали на міську владу.
Ця історія показує, як формувалися правила міського самоврядування та боротьба за право ухвалювати рішення. Розширення виборчих прав не ліквідувало політичні конфлікти, а зміна складу думи не гарантувала згоди між її учасниками. Проте саме через вибори, суперечки та рішення гласних формувалося уявлення про те, хто має представляти інтереси Катеринослава та відповідати за його майбутнє.
Джерела:
- https://www.museum.dp.ua/uk/article0332/
- https://nashemisto.dp.ua/ru/2017/12/11/yak-obirali-misku-dumu-sto-rokiv-tomu/
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/index.php?route=information/news/info&news_id=159
- https://www.dnipro.libr.dp.ua/dnipro_istoriya_miska_duma
- https://www.museum.dp.ua/uk/exhibition_0373/
- https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/article/view/391
- https://files.znu.edu.ua/files/Bibliobooks/Inshi73/0054196.pdf